Із сумісництва на основне місце роботи: переведення неможливе!


Питання стосовно можливості переведення сумісника на основне місце роботи постає досить часто. З 10.06.2021 р. воно стало більш актуальним у зв’язку зі зміною визначення поняття «основне місце роботи» у ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі ― Закон про ЄСВ). 
 
Основне місце роботи ― місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).
 
Уявімо, що працівник під час прийняття на роботу надав заяву про визначення цього місця роботи основним. А через кілька місяців надав заяву про її відкликання.
 
Факт відкликання заяви про визначення основного місця роботи не дає підстав роботодавцю приймати самостійно якісь рішення. Наступним кроком має бути звільнення з роботи за сумісництвом. Ви запитаєте: а чому не переведення? 
 
Давайте комплексно проаналізуємо цю ситуацію у світлі чинного законодавства.
 

1. Переведення між різними трудовими договорами: 
місія нездійсненна! 

 

КЗпП дозволяє працівнику укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачене законодавством, колдоговором або угодою сторін (частина друга ст. 21 КЗпП). Тому працівники, крім основного трудового договору, можуть укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Однак трудовий договір на основному місці роботи й на роботі за сумісництвом ― це різні трудові договори, юридично між собою не пов’язані (лист  Мінсоцполітики від 28.09.2011 р. № 697/18/155-11). А переведення може здійснюватися тільки в рамках одного трудового договору.
 

2. Переведення можливе в разі зміни роботи,
посади, спеціалізації, кваліфікації 


Переведення працівників регламентує частина перша ст. 32 КЗпП. У ній зазначено: «Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника…».

Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором (п. 31 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9). Якщо ж посада і робота не змінюються, відповідно не може йтися і про переведення працівника.

  
3. Роботодавець має надати відомості про трудову діяльність
до Реєстру застрахованих осіб


Починаючи з 10.06.2021 р. облік трудової діяльності працівників здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом про ЄСВ (частина перша ст. 48 КЗпП). 

На реалізацію цієї норми роботодавці подають до Реєстру застрахованих осіб відомості про основне місце роботи та про трудову діяльність: про прийняття на роботу, присвоєння, зміну, позбавлення розряду, рангу, класу, звання, категорії, проходження стажування, переведення на іншу роботу, підстави звільнення.

Як ми з’ясували, переведення ні із сумісництва на основне місце роботи, ні навпаки неможливе. Тому такий працівник має написати заяву про звільнення з роботи й далі вирішувати, чи буде він працювати на інших умовах на цьому ж підприємстві. Якщо так – укладається новий трудовий договір з іншими умовами праці. Обидва факти (звільнення та прийняття) роботодавець повинен відобразити у складі звітності з ЄСВ.


4. Як подати відомості до Реєстру застрахованих осіб,
якщо не було ні звільнення, ні переведення 


Відомості про трудову діяльність працівників подаються у складі Податкового розрахунку за відповідний звітний період (додатки Д1, Д5, Д6). Для відображення факту прийняття, переведення, переміщення чи звільнення призначений додаток Д5. 
 
Переведення в ньому відображається одним рядком – за новою посадою, на яку працівника переведено, і без зміни категорії особи. 
 
Для сумісника встановлена категорія особи «2» під час заповнення додатка Д5, а також у графі 21 «Ознака наявності трудової книжки (1 – так, 0 – ні)» додатка Д1 проставляється «0». Для працівника з основним місцем роботи категорія особи «1» у додатку Д5 і у графі 21 додатка Д1 – «1».

Отже, переведення із сумісництва на основне місце роботи й навпаки фізично неможливо відобразити у додатку Д5 Податкового розрахунку. 


5. Недостовірні дані у звітності та Реєстрі застрахованих осіб


Серед обов’язків платника єдиного внеску (роботодавця) ─ подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника у складі звітності з ЄСВ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).

Якщо факт зміни сумісництва на основне місце роботи (чи навпаки) не буде відображений у звітності, то це свідчить про подання недостовірних даних. 

У разі подання платником ЄСВ недостовірних даних може бути застосована адміністративна відповідальність на підставі ст. 165-1 КУпАП у розмірі від 510 до 680 грн. 

Також може постати питання про неподання повідомлення про прийняття працівників на роботу ─ це питання часто перевіряють інспектори праці й застосовують фінансові санкції на підставі ст. 265 КЗпП. Вони  будуть наполягати на застосуванні штрафу в розмірі мінімальної зарплати, хоча були спроби оштрафувати й на більшу суму. 


6. Неповний страховий стаж у Реєстрі застрахованих осіб


На практиці ми інколи стикаємося із ситуацією, коли в додатку 9 чи формі ОК-7 не відображається повний страховий стаж. Спеціалісти ПФУ, проаналізувавши конкретні ситуації, назвали однією з причин відсутності страхового стажу зміну статусу сумісника на основного працівника без звільнення з роботи й прийняття на роботу. 
Суть проблеми: за попереднім основним місцем роботи працівник уже звільнився й страховий стаж там не рахується. Нового основного місця Реєстр не бачить, адже новий роботодавець не надав інформації про прийняття працівника на основне місце роботи. Чому? Тому що здійснив «незаконне» переведення із сумісництва на основне місце роботи, створивши проблеми і собі, і працівнику. 
 

7. Де е-лікарняний у разі переведення із сумісництва
на основне місце роботи? 


А це розплата роботодавцю за непродуманий крок. Як відомо, е-лікарняні нині отримують роботодавці за основним місцем роботи (звісно, якщо система не «чудить»).

Якщо ж у Реєстрі застрахованих осіб не відображено факту зміни статусу сумісника на основного працівника (через звільнення та прийняття), е-лікарняний можемо довго чекати. Аж доки не виправимо свою похибку. 

Тож варто добре подумати, перш ніж експериментувати з переведенням сумісників на основне місце роботи чи навпаки. Надто багато ризиків і негативних наслідків як для роботодавця, так і для працівника.
 
 
logo

◦ Трудовi вiдносини
◦ Заміна відсутнього працівника
◦ Сумісництво і суміщення
ДЕМО ДОСТУП