До 24.12.2023 р. перебування працівника у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом давало право на відпустковий стаж згідно зі ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) і, відповідно, на дні щорічної відпустки та їх компенсацію в разі звільнення, окрім працівників, які виїхали за кордон (для яких діє обмеження в 90 к. дн. з липня 2022 р.). Починаючи з 24.12.2023 р. працівник, який перебуває (продовжує перебувати) у відпустці без збереження зарплати втрачає право на стаж для набуття днів щорічної відпустки та, відповідно, на їх компенсацію.
У наведеному випадку працівник йде у щорічну відпустку, наприклад, у серпні 2024 р., тож розрахунковим періодом для обчислення відпускних буде серпень 2023 р. — липень 2024 р. Оскільки в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться згідно з п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Якщо розмір посадового окладу є меншим за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Як бачимо, ставка (посадовий оклад) береться саме на момент проведення розрахунку, а не за період набуття днів відпустки.
Отже, якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то вона розраховується шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду. Тобто спочатку визначається умовний дохід шляхом множення посадового окладу (мінімальної заробітної плати) на кількість місяців розрахункового періоду. Щоб обчислити середню зарплату потрібно отриманий результат поділити на кількість календарних днів розрахункового періоду. Отриману середню зарплату множимо на кількість календарних днів відпустки і отримуємо суму відпускних.
Зазначимо, що Закон про відпустки не регулює питання, чи можна достроково припинити відпустку без збереження зарплати, а також скільки разів можна надавати таку відпустку протягом дії воєнного стану. Як і не передбачає перебування у двох відпустках одночасно.
Тож стає зрозуміло, що для того, щоб працівник міг піти у щорічну відпустку, йому потрібно подати роботодавцю заяву про припинення відпустки без збереження зарплати.
Після того як працівник використає щорічну відпустку, він зможе наступного дня після її закінчення піти у відпустку без збереження зарплати. Тому що ініціатива щодо взяття такої відпустки завжди належить працівнику. Проте, отримавши від працівника заяву з проханням надати відпустку без збереження зарплати, роботодавець має право відмовити в її наданні. Тобто остаточне рішення щодо її надання залишається за роботодавцем.
Світлана ЩЕРБИНА
консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування