Згідно зі ст. 21 КЗпП працівник має право реалізовувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Відповідно до норм ст. 21-1 КЗпП, яким врегульовані питання оформлення трудового договору з нефіксованим робочим часом, роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівнику, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, працювати за трудовими договорами з іншими роботодавцями.
Нагадаємо, що виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в роботодавця — фізичної особи вважається сумісництвом (ст. 102-1 КЗпП).
Зважаючи на це, працівнику, який виконує роботу за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, можна працювати за сумісництвом. А отже, під час оформлення такого трудового договору роботодавець не може встановити умову про заборону працівнику виконувати роботу за іншими трудовими договорами.