Так, можна.
Але це має бути звільнення за угодою сторін (п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП), а не звільнення за власним бажанням без поважних причин (ст. 38 КЗпП). Двотижневе попередження про бажання звільнитися за власним бажанням без поважних причин застосовується і під час перебування працівника у відпустці чи за тимчасової непрацездатності.
Звільнення в останній день відпустки можливе й за ст. 3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР. Нею встановлено, що за бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Але цей варіант уже не підходить, працівник не мав наміру звільнятися, а лише використати відпустку.
Статтею 116 КЗпП встановлено, що в разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
31 грудня працівник не працює, тому нехай в окремій заяві вкаже, коли з ним провести остаточний розрахунок. Оскільки конфлікту під час звільнення не передбачається, сторони можуть домовитися про прийнятний день для остаточного розрахунку.