Жінка, яка фактично доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку, у період відпустки має право працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Робота з неповним робочим часом регулюється ст. 56 КЗпП.
Частиною 1 ст. 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Зазначена гарантія поширюється і на тих працівників, яким згідно із законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу (наприклад, вчителям, медикам, працівникам, які працюють у важких і шкідливих умовах праці).
У разі встановлення неповного робочого часу згідно зі ст. 56 КЗпП оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, а робота на таких умовах не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (у т. ч. права на щорічну відпустку, надбавку за вислугу років та інші пільги і гарантії, передбачені законодавством і колективним договором для працівників, які працюють із повним робочим часом).
З огляду на зазначене, роботодавець не має права відмовити жінці, яка у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виявить бажання працювати на умовах неповного робочого часу, і зобов’язаний встановити їй тривалість робочого часу, про яку вона просить.
Законодавство не встановлює обмежень тривалості неповного робочого часу. Неповним є робочий час, менший за встановлені норми. Він може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення та кількості днів роботи протягом тижня і кількості годин протягом дня.
Встановлення неповного робочого часу оформляється шляхом подання працівницею заяви та видання роботодавцем наказу про встановлення їй неповного робочого часу у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, наприклад, такого змісту: «Палюх Тетяні Володимирівні, провідному бухгалтеру, стати до роботи на умовах неповного робочого часу з режимом роботи з 09:00 до 16:00 (понеділок-п’ятниця), вихідні дні — субота-неділя, у період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 07.06.2021 р. з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу».
Законодавство не визначає, де саме жінка має право працювати на умовах неповного робочого часу — на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах і на якому їй надано відпустку для догляду за дитиною, чи на іншому підприємстві. Це означає, що вона може працювати як на тому самому, так і на іншому підприємстві або вдома.
Якщо жінка виходить на роботу на інше підприємство, то трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору за сумісництвом. У такому разі слід пам’ятати, що для працівників-сумісників державних підприємств законодавством встановлено обмеження тривалості робочого часу: не більше чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не може перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245).