Заява про звільнення без дати звільнення
Працівник працевлаштований за строковим трудовим договором. Чи правомірним буде його звільнення за угодою сторін саме датою написання заяви в разі її надходження на підприємство поштою, якщо в заяві не вказана дата звільнення?
Якщо строковий трудовий договір укладений безпідставно, навіть за наявності згоди сторін, він вважається безстроковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП можливість укладення строкових трудових договорів обмежена нормами КЗпП та іншими законодавчими актами. Їх оформлення допускається тільки у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, умов її виконання або інтересів працівника.
Згідно зі ст. 39 КЗпП строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково в разі хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП. Строковий трудовий договір також може бути припинений і за угодою сторін, оскільки законодавством не обмежено припинення трудових відносин за цією підставою.
У разі звільнення за угодою сторін законодавством не встановлено строку попередження та наявності поважних причин для припинення трудових відносин. Трудовий договір, у т. ч. строковий, може бути припинено в будь-який час. Головне — це домовленість сторін, тобто працівника та роботодавця. Лише в цьому випадку договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємної згоди.
Якщо роботодавець погоджується на звільнення працівника за угодою сторін, але в заяві дата звільнення не зазначена, днем звільнення вважатиметься дата, з якої керівник погоджується звільнити працівника. В такому разі, для убезпечення підприємства від неприємних моментів, у кадровій службі слід вести внутрішній журнал реєстрацій заяв або зареєструвати цей документ як вхідний у відділі діловодства.
Якщо роботодавець не погоджується на таке звільнення, воно не відбувається. Прохання працівника про звільнення в цьому випадку можна сприймати як звільнення з його ініціативи. А звільнення за власним бажанням працівника за умови укладення строкового трудового договору може відбуватися лише в разі виникнення поважних для цього причин, які перешкоджають виконанню працівником своїх обов’язків за трудовим договором.
Оскільки під час укладення строкового трудового договору працівник погоджується на трудові відносини на конкретний строк, він наперед знає умови укладання такого договору. Це встановлення певного строку за погодженням сторін або на час виконання певної роботи. Отже, для розірвання трудового договору з ініціативи працівника у строк, про який він просить, мають виникнути підстави, передбачені ст. 38 КЗпП.
Водночас приймати рішення про звільнення працівника з його ініціативи, спираючись лише на заяву про звільнення такого змісту, без зазначення поважних причин, у такому випадку не варто. Якщо керівник не погоджується на звільнення працівника за угодою сторін, кадровій службі слід звернутися до працівника та довести до його відома цю інформацію. Але якщо рішення працівника про звільнення непохитне, він може написати іншу заяву із формулюванням «…звільнити за власним бажанням» та з обов’язковим описанням причини його звільнення, яке передбачене ст. 38 КЗпП.
Галина ФОЛЬВАРОЧНА,
головний редактор