Лист Мінпраці від 01.03.2010 р. № 39/06/186-10

Щодо звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років


◦ Трудовi вiдносини
◦ Звільнення працівників
◦ Особливі категорії працівників

Юридичне управління Міністерства в межах своєї компетенції розглянуло ваші листи <...> і повідомляє наступне.

Частиною третьою ст. 184 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста ст. 179), самотніх матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Звільнення жінок, зазначених у частині третій ст. 184 КЗпП, у зв'язку із закінченням строку трудового договору має особливості. Таке звільнення можливе, однак власник зобов'язаний при цьому працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку не допускається. Однак відносини між власником (підприємством) і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають суттєву специфіку. Передбачено збереження за жінкою на період працевлаштування середньої заробітної плати, але не більше ніж на три місяці «з дня закінчення строкового трудового договору», а не з дня звільнення. Вислів «з дня закінчення строкового трудового договору» не дає власнику права звільнити жінку. Він повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що на період пошуку підходящої роботи вона може перебувати вдома, що вона повинна буде з'явитися на підприємство, коли буде знайдена можливість її працевлаштувати для продовження роботи (у разі працевлаштування на цьому підприємстві) або для одержання трудової книжки й розрахунку по заробітній платі (у разі працевлаштування на іншому підприємстві).

За наявності згаданого попередження можливе продовження жінкою тієї ж (або з її згоди — іншої) роботи на цьому підприємстві до вирішення питання щодо її працевлаштування. Якщо жінка відмовилася від працевлаштування за фахом без поважних причин, вона може бути звільнена з роботи на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП, незважаючи на те що після закінчення строку трудового договору минуло два або три місяці. У цьому випадку строковий трудовий договір не трансформується в безстроковий, оскільки після закінчення його строку мала місце вимога власника щодо припинення трудового договору.

Ще раз звертаємо увагу на те, що частиною третьою ст. 184 КЗпП передбачена соціальна гарантія — збереження середньої заробітної плати за жінкою на час її працевлаштування. Застосовується ця гарантія після закінчення строку трудового договору, а не звільнення й діє протягом трьох місяців працевлаштування.

Відповідно до норм п. 11 загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик (розділ 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців» Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності»), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336, атестаційна комісія може надати рекомендацію тільки за результатами атестації, а достатнім практичним досвідом вважається практичний досвід, достатній для виконання в повному обсязі професійних завдань і обов'язків.

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП