З метою розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді, ст. 29 Закону України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон № 5067) надається можливість студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

Типова форма договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів затверджена постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20 «Про затвердження Порядку укладення договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця і Типової форми договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця», в редакції постанови КМУ від 17.02.2023 р. № 146 (далі – Постанова № 146).

У разі якщо в період стажування особа, виконує професійні роботи, роботодавець за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки (за наявності), яка в разі відсутності на вимогу працівника оформлюється згідно із законодавством (ст. 29 Закону № 5067).

Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики (п. 13 Постанови № 146).

Після закінчення стажування стажистові видається висновок про його результати, в якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста.

В свою чергу предметом трудового договору є зобов'язання працівника виконувати визначений обсяг робіт.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 21 КЗпП, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Більш того, стажування у роботодавця відбувається у вільний від навчання час, тобто на стажиста не покладається обов’язок суворого дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

Тривалість роботи під час стажування не повинна перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.

У договорі про стажування встановлюється режим роботи.

Облік робочого часу стажиста не здійснюється.

Підставою для нарахування оплати за виконання професійних робіт, передбачених індивідуальною програмою стажування за встановленими нормами, є щомісячний підписаний акт здавання-приймання робіт, тобто оплата виконаних стажистом робіт здійснюється на підставі акту приймання-передання робіт (пп. 7 п. 7 Типового договору про стажування).

Щодо питання стосовно продовження договору про стажування.

Відповідно до п. 6 Постанови № 146 строк стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти не може перевищувати шести місяців.

При цьому, відповідно до п. 17 вищезазначеної постанови, дія договору може бути продовжена на період відсутності стажиста з поважної причини за наявності підтвердних документів.

Федерація професійних спілок України