Фахівці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надали роз’яснення щодо права на відпустку в разі роботи за сумісництвом.
Працівник, який уклав трудовий договір про роботу за сумісництвом, має право на оплачувану щорічну відпустку (ст. 2 Закону України «Про відпустки»). Щорічну основну відпустку сумісникам надають такої самої тривалості, як і іншим працівникам відповідної професії, які працюють на умовах повного робочого часу, й оплачують згідно із законодавством. Тривалість відпустки внутрішнього сумісника визначають окремо за кожною з обійманих посад.
Частиною сьомою ст. 10 Закону України «Про відпустки» визначено, що щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються, зокрема, сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Перебуваючи у щорічній відпустці за основним місцем роботи, сумісник може не переривати роботи за сумісництвом або навпаки.
Якщо за основним місцем роботи працівник має право на відпустку більшої тривалості, ніж на роботі за сумісництвом, то на підставі ст. 26 Закону України «Про відпустки» йому в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження зарплати на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи.
Працівники-сумісники мають право не лише на щорічну основну відпустку, а й на інші види відпусток, зокрема на додаткову соціальну відпустку для працівників, які мають дітей; відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустку без збереження заробітної плати. При цьому відпустка у зв’язку з навчанням не передбачена.
Оплату відпустки чи виплату компенсації за невикористану відпустку сумісникам здійснюють у такому самому порядку, як і за основним місцем роботи, відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. При цьому внутрішньому суміснику відпускні розраховують окремо за кожною посадою (окремо рахують і відпускний стаж).