Чи є базою нарахування єдиного внеску виплати, які нараховані померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті?
Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон про ЄСВ) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Наказ (розпорядження) керівника підприємства про розірвання трудового договору з померлим працівником видається на підставі копії свідоцтва про смерть, в якому зазначено дату смерті працівника. Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, яка не збігається з датою видання наказу, оскільки оформлення припинення трудових відносин відбувається вже після їх фактичного припинення.