Для роботодавців ключова різниця між отриманням дозволу Держпраці та поданням декларації відповідності полягає у ступені ризику робіт для життя та здоров’я працівників.
Якщо йдеться про найнебезпечніші види діяльності, де навіть невелика помилка може призвести до тяжких наслідків, потрібен дозвіл.
Це, зокрема, підземні гірничі роботи, роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В, виготовлення вибухонебезпечних речовин. Перелік таких робіт визначено у групі А додатка 2 до Постанови № 1107.
У разі робіт із помірним ступенем ризику достатньо зареєструвати декларацію відповідності.
Подання декларації означає, що роботодавець офіційно підтверджує: його матеріально‑технічна база та персонал відповідають вимогам безпеки.
До таких робіт належать роботи на висоті, зварювальні роботи, обслуговування судин під тиском – вони віднесені до групи Б додатка 2 Постанови № 1107.
Важливо враховувати й особливості воєнного стану. Постанова КМУ від 24.03.2022 р. № 357 передбачає, що частина робіт та експлуатація обладнання з групи А може виконуватися на підставі декларації.
Це тимчасове спрощення стосується окремих пунктів переліку робіт та машин, визначених у нормативних актах.
Для роботодавців практичний висновок простий: дозвіл потрібен там, де ризик максимальний і контроль держави найжорсткіший.
Декларація застосовується для робіт із нижчим рівнем небезпеки, але відповідальність залишається високою – саме роботодавець засвідчує готовність забезпечити безпечні умови праці. Нехтування цими вимогами може призвести до штрафів, зупинки діяльності та судових спорів.
Держпраці