Які будуть наслідки, якщо не подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу під час воєнного стану


13.04.2022

Держпраці в листі від 28.03.2022 р. № 1340/4/4.1-ЗВ-22 нагадала, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту складається за формою, наведеною в додатку до Порядку № 413.

Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника ЄСВ.

Повідомлення треба подати до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті.

Подати повідомлення слід засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері, але разом з копією в електронній формі.

Але це базові правила. А як бути під час війни?

Про можливість неподання такого повідомлення у воєнний час у нормах Порядку № 413 та КЗпП не йдеться.

Але фахівці Держпраці, розглядаючи практичну ситуацію, вирішили дати хоч якусь пораду.

На їхню думку, у разі відсутності можливості в роботодавця, із незалежних від нього обставин, подати до органів ДПС повідомлення, останній у такому разі повинен мати підтвердження намагання вчинити такі дії.

Тобто роботодавцю доведеться фіксувати і за можливості підтверджувати документально (актами, довідками, листами тощо), як він намагався подати повідомлення і що саме цьому завадило. На жаль, просто факту воєнного стану для позбавлення від відповідальності недостатньо.

 А який може бути штраф?

За неподання такого повідомлення передбачений штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожного працівника, стосовно якого скоєно це порушення.  

Тобто наразі це 6500 грн за так звані «інші» порушення (для яких не передбачена окрема відповідальність). Але цей штраф накладається тільки в разі невиконання приписів Держпраці.

Чи штрафуватимуть за трудові порушення, скоєні під час війни, після її закінчення?

Наразі є роз'яснення Мінекономіки, в якому вказано, що в умовах воєнного стану положення ЦКУ щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Звісно, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.

Тобто подати повідомлення про прийняття на роботу все одно доведеться, але штрафів не буде.

До того ж Держпраці вже надавала роз'яснення щодо порушень роботодавців під час війни. Після її закінчення  інспектори праці планують відновити  проведення за зверненнями громадян інспекційних відвідувань, під час яких до найменших дрібниць розглядатимуть усі обставини, у тому числі й ті, що спричинили порушення, і давати достатній час на їх усунення.

Тільки в разі невиконання припису про усунення порушень будуть розглядатися питання, чи варто передавати матеріали інспектування до суду з відповідним накладанням штрафу.

І це повністю відповідає чинній редакції ст. 265 КЗпП, яка теж наразі містить норму, якою передбачено, що в разі своєчасного виконання приписів Держпраці штрафу за виправлені «інші» порушення не буде.


◦ Воєнний стан
◦ Кадрова документація
◦ Звітність
◦ Податкова звітність
◦ Повідомлення про прийнятих працівників
ДЕМО ДОСТУП