Дискримінація за ознакою інвалідності – це ситуація, коли людина з інвалідністю або група таких людей обмежена у користуванні правами через інвалідність.
Пряма дискримінація – це коли до людини з інвалідністю ставляться менш прихильно, ніж до людей без інвалідності в тих же чи подібних обставинах.
Непряма дискримінація – це коли існує нейтральне правило або однакова для всіх політика, але вони негативно впливають на людей з інвалідністю.
Утиск – це повторювана та небажана для людини з інвалідністю поведінка, що принижує її гідність або створює до неї негативне ставлення через інвалідність.
Підбурювання до дискримінації – це вказівки, інструкції або заклики до дискримінації людини через її інвалідність.
Відмова в розумному пристосуванні – це неврахування в конкретному випадку особливостей, пов’язаних з інвалідністю, що призведе до порушення прав людини з інвалідністю.
Джерело: Центральне міжрегіональне управління Держпраці