Ми повідомляли, що 15.07.2022 р. Фонд соціального страхування України розмістив на своєму сайті роз’яснення щодо (не)оплати «лікарняних» під час простою, посилаючись на «відповідне роз’яснення від 05.07.2022 р. № 6700/0/2-22/45», текст якого Фонд не наводив. При цьому повідомляв, що «якщо працівник під час простою зобов’язаний дотримуватись трудового розпорядку або в нього настало право на відпустку по вагітності та пологах, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за всі дні непрацездатності, за які працівник втрачає оплату. В інших випадках, якщо під час тривалого простою працівник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку — підстави для оплати лікарняного як за рахунок коштів роботодавця, так і за рахунок коштів ФСС відсутні».
І ось з'явився текст роз’яснення від 05.07.2022 р. № 6700/0/2-22/45 і стало зрозуміло, що мається на увазі.
На думку Мінсоцполітики, у разі настання в застрахованої особи, яка перебуває у простої та згідно із наказом роботодавця про запровадження простою зобов'язана бути присутньою на робочому місці (іншому місці, визначеному роботодавцем[1]) з відповідним режимом роботи, одного із страхових випадків, визначених ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності надається на загальних підставах, зокрема відповідно до норм ст. 22 та 24 цього Закону, за дні непрацездатності, через які працівник втрачає оплату. Водночас якщо відповідний страховий випадок настав у застрахованої особи, яка згідно з наказом роботодавця про запровадження простою відсутня на робочому місці, на думку Міністерства, підстав для здійснення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності немає.
Свою думку Мінсоцполітики аргументує тим, що «лікарняні» компенсують втрату заробітної плати в разі настання страхового випадку. А заробітна плата — це плата за виконану роботу, тоді як оплата простою — це плата за невідпрацьований час. Однак висновок чомусь зводиться до того, що виплата «лікарняних» залежить від того, де працівник перебуває під час простою: на робочому місці чи вдома.
Виникає зустрічне запитання: а якщо під час простою працівник на робочому місці, то оплата простою в Інструкції № 5, на яку посилається Мінсоцполітики, має інший статус?
Лист, як звичайно, закінчується застереженням: «Листи міністерств носять інформаційно-рекомендаційний характер, не є нормативно-правовими актами і не встановлюють нових правових норм». А коли так, то під час простою працівник має право на оплату «лікарняних».
І ще одне. Вагітність — не хвороба, тому це не час тимчасової непрацездатності, а відпустка. Але й допомога по вагітності та пологах «надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами». Тож якщо бути послідовними, то в разі звільнення працівниці під час такої відпустки треба перераховувати суму відпускних?
[1] А перебування вдома можна вважати іншим місцем, визначеним роботодавцем? (Прим. ред.)