Статтею 9 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136) визначено, що у період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених ст. 8 цього Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, направлятися у відрядження.
Нормою вносяться винятки до ст. 174 КЗпП, якою, зокрема, передбачено повну заборону застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (не фізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування).
На період дії воєнного стану застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах дозволяється за їхньою згодою.
Зберігається заборона на залучення до таких робіт для вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до року.
Попри те, що ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 знімається заборона на залучення до робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, нормою статті встановлюються гарантії щодо залучення працівників, які мають дітей, до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, направлення у відрядження.
Для залучення таких працівників до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, направлення у відрядження необхідно отримати їхню згоду.
За інформацією Головного управління Держпраці в Одеській області