Порядок № 100: роз’яснює Мінекономіки


29.12.2020

Розмір допомоги на оздоровлення |Мінекономіки надало роз’яснення, як застосовувати норми оновленого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100)[1].

Редакційний аналіз змін ми опублікували в журналі «Заробітна плата» № 1/2021, який відправлено до друку. Тож супроводимо роз’яснення Мінекономіки коментарями, як ці питання коментували ми.


Щодо періоду, з якого застосовуються зміни

Урядом прийнято постанову від 09.12.2020 № 1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» (далі — Постанова № 1213), згідно з якою внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).

Згідно з § 31 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, постанова Кабінету Міністрів набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування.

Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях — Офіційному віснику України та газеті «Урядовий кур’єр».

Постанова № 1213 опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» № 242 від 12.12.2020 р.

Отже, норми Постанови № 1213 слід застосовувати з дня офіційного опублікування, а саме з 12.12.2020 р.

Враховуючи вищезазначене, якщо дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої заробітної плати, відбулася до 11.12.2020 (включно), то застосовуються положення Порядку № 100 без змін, внесених Постановою № 1213.

Якщо дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої заробітної плати, з 12.12.2020 і пізніше, то необхідно застосовувати положення Порядку № 100 з урахуванням змін, внесених Постановою № 1213.

Коментар редакції: ми зазначали, що якщо подія, з якою пов'язана відповідна виплата, настала 12.12.2020 р. і пізніше — обчислюємо по-новому.

 


Щодо визначення розрахункового періоду
при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток

Постановою № 1213 внесено зміни до п. 1 та п. 2 Порядку № 100, якими, зокрема, передбачено, що норми цього Порядку поширюються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологам) та її обчислення проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Тобто при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відпустки, у тому числі, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців, які передують місяцю початку відпустки.

Коментар редакції: у нас це питання сумнівів не викликало. Але ми зазначали, що останнім часом підозріло багато було питань стосовно визначення розрахункового періоду для оплати часу відпусток, відмінних від щорічної.
 


Щодо механізму обчислення середньої заробітної плати
виходячи з виплат за два календарні місяці роботи працівникам,
які пропрацювали менше двох календарних місяців

Пунктом 2 Порядку зі змінами, внесеними Постановою № 1213, змінено механізм обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за два календарні місяці працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців.

Враховуючи положення Порядку № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два календарні місяці роботи. При цьому норми Порядку № 100 не містять особливого розрахунку для таких працівників, а також вимог щодо врахування при обчисленні середньої заробітної плати повністю відпрацьованих робочих днів протягом двох календарних місяців.

Тобто середня заробітна плата за два місяці таким працівникам обчислюється на загальних умовах, а саме з виплат, які нараховано в місяцях розрахункового періоду.

Приклад

Визначення розрахункового періоду, якщо працівник працює менше 2-х місяців

Працівника, якого прийнято на роботу 16 листопада 2020 р. З 17 по 19 грудня 2020 р. направлено у відрядження. Умовами трудового договору працівникові передбачено лише виплату посадового окладу у розмірі 7500,00 грн. 
Як розраховується працівнику середня заробітна плата для оплати часу відрядження?

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх випадках, крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

У зазначеному прикладі працівника направлено у відрядження в грудні 2020 р., тому розрахунковим періодом є жовтень – листопад 2020 р.

У листопаді 2020 р. працівникові нараховано заробітну плату пропорційно відпрацьованому часу 3928,57 грн (з дати прийняття на роботу — 16 листопада).

Розрахунок здійснюється виходячи з виплат, що нараховані працівникові в місяцях розрахункового періоду, тобто виходячи із заробітної плати, яка нарахована пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата становитиме:

3928,57 грн ÷ 11 р. дн. = 357,14 грн.

Середня заробітна плата за час відрядження становитиме:

357,14 грн × 3 дн. відр. = 1071,42 грн.[2]
 

 

Коментар редакції: з п. 2 Порядку № 100 було виключено норму «Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час». Ми зрозуміли цю зміну так, що середню зарплату слід тоді обчислювати з окладу, інакше для чого її було виключати. Як бачимо, Мінекономіки не те мало на увазі.

Щодо механізму врахування виплат
при обчисленні середньої заробітної плати

Змінами, внесеними Постановою № 1213 до п. 3 Порядку № 100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, окрім визначених у п. 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Тобто при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх випадках її обчислення відповідно до норм Порядку № 100 враховуються всі суми нарахованої заробітної плати, крім виплат, що передбачені як виняток п. 4 Порядку № 100 і ці виплати, в т.ч. і премії, відносяться до тих місяців, за який вони нараховані.


Приклад

Врахування місячної премії при обчисленні середньої зарплати
 та проведення перерахунків

Працівника направлено у відрядження з 15 по 18 грудня 2020 р. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати: жовтень – листопад 2020 р. У жовтні працівникові було нараховано та виплачено щомісячну премію за вересень, у листопаді — за жовтень, а в кінці грудня буде нараховано та виплачено премію за листопад.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відрядження необхідно премію за жовтень, яка нарахована та виплачена у листопаді, віднести до заробітної плати жовтня, а премію за листопад, яка буде нарахована і виплачена у грудні — до листопада.

При цьому, премія за вересень, яка нарахована та виплачена у жовтні, враховуватись не буде.

Разом з тим, необхідно зауважити, що у разі нарахування та виплати у грудні 2020 р. премії за листопад 2020 р. необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати для оплати часу відрядження з урахуванням суми нарахованої премії, яка відноситиметься до заробітної плати листопада 2020 р.

 


Коментар редакції: наше думка цього питання співпала з позицією Мінсоцполітики.


Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

Тобто п. 3 Порядку № 100 зі змінами, внесеними Постановою № 1213, передбачено особливий механізм врахування премій та інших виплат, які нараховуються за два місяці та більш тривалий період, при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх обчислення відповідно до норм Порядку.

При обчисленні середньої заробітної плати такі премії (виплати) враховуються в сумі, яка відноситься до тих місяців, що входять в розрахунковий період.

 

Приклад

Врахування премій за два місяці або більш тривалий період

Працівнику, який працює за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями (субота та неділя), надається щорічна відпустка з 14.12.2020 р.

У січні 2020 року працівникові було нараховано та виплачено премію:

за результатами роботи за IV квартал 2019 р. у сумі 3000,00 грн;

у квітні 2020 р. — за І квартал 2020 р. у сумі 3000,00 грн;

у липні 2020 р. — за ІІ квартал у сумі 4500,00 грн;

у жовтні 2020 р. —за ІІІ кв. у сумі 6000,00 грн.

При цьому в місяцях, які входять до розрахункового періоду, працівник був відсутній на роботі в березні 2020 р., а саме з 01 по 31 березня 2020 р. працівник перебував у щорічній відпустці.

 

При обчисленні заробітної плати для оплати часу відпустки, початок якої припадає на дату після набрання чинності Постанови № 1213 застосовуються норми Порядку № 100 зі змінами, внесеними Постановою № 1213.

Розрахунковий період для нарахування середньої заробітної плати для оплати часу відпустки початок якої у грудні 2020 року: грудень 2019 р. – листопад 2020 р.

Згідно норм Порядку № 100 зі змінами, внесеними Постановою № 1213:

  • премія за IV кв. 2019 року, яка нарахована та виплачена в січні 2020 р., буде відноситися до заробітної плати жовтня, листопада та грудня 2019 р.;
  • премія за І кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена в квітні 2020 р., буде відноситися до заробітної плати січня, лютого та березня 2020 року;
  • премія за ІІ кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена у липні 2020 року — до квітня, травня та червня 2020 року;
  • премія за ІІІ кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена у жовтні 2020 року — до липня, серпня та вересня 2020 р.

Необхідно здійснити розрахунок частини квартальної премії, яка буде відноситись до кожного місяця розрахункового періоду.

Для цього суму премії за IV кв. 2019 року необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів IV кв. 2019 року:

3000,00 грн ÷ 64 відпр. р. дн = 46,88 грн

та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів місяця, що відноситься до розрахункового періоду (грудень 2019 р.):

46,88 грн × 21 відпр. р. дн. грудня = 984,48 грн.

Суму премії за І кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів І кв.:

3000,00 грн ÷ 41 відпр. р. дн = 73,17 грн

та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду:

73,17 грн × 21 відпр. р. дн. січня = 1536,57 грн.;

73,17 × 20 відпр. р. дн. лютого = 1463,40 грн;

73,17 × 0 відпр. р. дн. березня = 0 грн

(у березні працівник перебував у щорічній відпустці).

Суму премії за ІІ кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів ІІ кв.:

4500,00 грн ÷ 60 відпр. р. дн = 75,00 грн

та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду:

75,00 грн × 21 відпр. р. дн. квітня = 1575,00 грн;

75,00 грн × 19 відпр. р. дн. травня = 1425,00 грн;

75,00 грн × 20 відпр. р. дн. червня = 1500,00 грн.

Суму премії за ІІІ кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів ІІІ кв.:

6 000 грн ÷ 65 відпр. р. дн = 92,31 грн

та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду:

92,31 грн × 23 відпр. р. дн. липня = 2123,13 грн;

92,31 грн × 20 відпр. р. дн. серпня = 1846,2 грн;

92,31 грн × 22 відпр. р. дн. вересня = 2030,82 грн.

Разом з тим, необхідно зауважити, що у разі нарахування та виплати премії за IV кв. 2020 року (наприклад у січні 2021 р.) необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати для оплати часу відпустки з урахуванням суми премії за IV кв. 2020 р, яка відноситиметься до жовтня, листопада та грудня 2020 р.
 

Коментар редакції: цей задум Мінекономіки ми розгадали. От не зрозуміло тільки, якщо відпрацьовано всі робочі дні у періоді, за який нараховано премію, і він весь входить у розрахунковий період, то для чого ділити виплату між місяцями? Це було б оправдано, якби зарплата в розрахунковому періоді індексувалася.

Щодо механізму розрахунку середньої заробітної плати,
виходячи з посадового окладу чи розміру мінімальної заробітної плати

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Тобто, якщо розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника встановлено, наприклад, на рівні розміру прожиткового мінімуму, який є нижчим розміру мінімальної заробітної плати, то розрахунок середньої заробітної плати проводитиметься виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, але з урахуванням умов укладеного трудового договору.

При цьому розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника необхідно порівнювати з розміром мінімальної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості.

Наприклад, при обчислені середньої заробітної плати з урахуванням положень абзаців третього – п’ятого п. 4 Порядку № 100 у грудні 2020 р. працівникові, якого прийнято «на 0,5 ставки» з посадовим окладом, встановленим у штатному розписі 3000,00 грн, що в еквіваленті повної зайнятості (6000,00 грн) є більшим за розмір мінімальної заробітної плати на час розрахунку (станом на 01.12.2020 р. — 5000,00 грн), розрахунок буде проводитись виходячи з посадового окладу, встановленого у штатному розписі, тобто з 3000,00 грн.

Якщо розмір посадового окладу в еквіваленті повної зайнятості є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, то розрахунок проводиться виходячи з мінімальної заробітної плати.


Приклад

Обчислення середньої зарплати з мінімальної

Працівника прийнято на роботу 07.12.2020 р. на «0,5 ставки», яка згідно штатного розпису становить 1135,00 грн. Інших виплат умовами трудового договору не передбачено. Працівник 17 грудня здав кров та виявив бажання 18 грудня взяти додатковий день відпочинку. 

Як розрахувати середню заробітну плату працівникові–донору за день здавання крові та додатковий день відпочинку, збереження якої передбачено ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів»?

Працівника прийнято на роботу в місяці, в якому відбулася подія, пов’язана з розрахунком середньої заробітної плати, тому у працівника відсутній розрахунковий період. Отже розрахунок необхідно здійснити, виходячи з посадового окладу, але посадовий оклад працівника (1135,00 грн) є меншим розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.12.2020 р. — 5000,00 грн). В такому випадку розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством на час розрахунку, але з урахуванням умов укладеного трудового договору («0,5 ставки»).

Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством на час розрахунку, пропорційно до умов укладеного трудового договору становитиме:

5000,00 грн × 0,5 ставки = 2500,00 грн.
 

Коментар редакції: ці норми зрозумілі і коментарів не потребували.


Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Тобто, якщо розрахунковий період два місяці, то посадовий оклад чи розмір мінімальної заробітної плати необхідно помножити на два, якщо розрахунковий період дванадцять місяців — на 12.


Приклад

Обчислення середньої зарплати з окладу

Працівнику встановлено посадовий оклад 3000,00 грн.  Працівника направлено у відрядження з 21 по 24 грудня 2020 р. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати – жовтень – листопад 2020 р.

У цей час:

з 03 по 14 серпня 2020 р. працівник перебував на лікарняному, з 17 серпня по 18 вересня — у щорічній відпустці, з 21 вересня по 30 листопада на підприємстві було запроваджено простій з оплатою 2/3 посадового окладу.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати за час перебування працівника у відрядженні проводиться виходячи з виплат за два календарні місяці роботи, що передують місяцю направлення працівника у відрядження.

У зазначеному прикладі працівника направлено у відрядження в грудні 2020 р., тому розрахунковим періодом є жовтень – листопад 2020 р.

Водночас, в жовтні – листопаді 2020 р. на підприємстві було запроваджено простій з оплатою 2/3 посадового окладу (відповідно до частини першої ст. 113 КЗпП).

Згідно з абзацом шостим п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

До цього часу, зокрема, належить час простою, який оплачений виходячи із 2/3 посадового окладу.

Частиною четвертою п. 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. У наведеному прикладі це серпень – вересень 2020 р. Водночас, в цьому періоді працівник перебував на лікарняному, у щорічній відпустці та у простої.

Відповідно до п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Тобто у працівника відсутній розрахунковий період[3] для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відрядження. Тому розрахунок необхідно здійснювати виходячи з посадового окладу, але посадовий оклад працівника (3000,00 грн) є меншим розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01 грудня 2020 року ‒ 5 000 грн). В такому випадку розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством на час розрахунку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться відповідно до п. 8 Порядку № 100.

Згідно з абзацом другим п. 8 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого п. 4 Порядку № 100, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Отже, у наведеному прикладі, середня заробітна плата для оплати часу відрядження становитиме:

5000,00 грн × 2 місяці = 10 000,00 грн — умовний дохід працівника за два місяці;

10 000,00 грн ÷ 42 р. дн. (за два місяці розрахункового періоду) = 238,10 грн – середньоденна заробітна плата працівника;

238,10 грн × 4 дн. відр. = 952,40 грн.
 

Коментар редакції: ці норми ми прокоментували так само. Не помилилися й щодо періодів роботи, які слід виключати з розрахункового періоду.

 

Приклад

Обчислення середньої зарплати з окладу
 після закінчення відпустки для догляду за дитиною

Працівниця, в якої 16.12.2020 р. закінчилася відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, з 17.12.2020 р. оформила частину щорічної відпустки на 10 календарних днів.

Як розрахувати середню заробітну плату для оплати часу щорічної відпустки, якщо в розрахунковому періоді немає нарахованої заробітної плати? При цьому в грудні 2020 р. працівниці встановлено посадовий оклад 4800,00 грн, що є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством (станом на 01.12.2020 – 5000,00 грн).

Пунктом 2 Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні дванадцять календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Водночас у зазначеному випадку працівниця перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, тому не мала заробітної плати. Тобто розрахунок необхідно здійснювати з урахуванням абзацу третього п. 4 Порядку № 100, а саме виходячи з посадового окладу, встановленого на час розрахунку.

Отже, у наведеному прикладі, середня заробітна плата для оплати часу відпустки становитиме:

5000,00 грн × 12 міс. = 60 000,00 грн — умовний дохід працівника за 12 місяців;

60 000,00 грн ÷ 355 кал. дн. = 169,01 грн — середньоденна заробітна плата;

169,01 грн × 10 дн. відпустки = 1690,10 грн.

 

Приклад

Обчислення середньої зарплати з окладу
в разі вступу на військову службу

Працівником, який прийнятий на роботу 10.12.2020 р. на посаду начальника відділу з посадовим окладом 6000,00 грн, з 21 грудня п. р. укладено контракт про проходження військової служби на час особливого періоду. Як здійснити розрахунок середньої заробітної плати, збереження якої передбачене ст. 119 КЗпП.

Враховуючи положення Порядку № 100 зі змінами, внесеними Постановою № 1213, розрахунок середньої заробітної необхідно здійснити виходячи з посадового окладу. При цьому на час розрахунку середньої заробітної плати посадовий оклад працівника, у зазначеному прикладі, вище розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.12.2020 – 5000,00 грн). Отже обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи з посадового окладу.

7000,00 грн × 2 місяці = 14 000,00 грн — умовний дохід працівника за два місяці;

14 000 грн ÷ 42 р. дн. (за два місяці розрахункового періоду жовтень - листопад) = 333,33 грн — середньоденна заробітна плата працівника;

Середня заробітна плата працівника за грудень 2020 р., який уклав контракт на проходження військової служби на особливий період з 21.12.2020 р., становитиме:

333,33 грн × 8 р. дн. (робочі дні грудня, які оплачуються за середнім заробітком) = 2666,64 грн.

 

 

Коментар редакції: ці норми ми прокоментували так само.

Щодо незастосування коефіцієнту коригування заробітної плати
при підвищенні тарифних ставок (посадових окладів)

Змінами, внесеними Постановою № 1213 до Порядку № 100, зокрема виключено норму щодо застосування коефіцієнту коригування при обчисленні середньої заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) у розрахунковому періоді чи у періоді збереження середньої заробітної плати.

Тобто, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), наприклад з 01.01.2021 р., всі виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати враховуватимуться у тому розмірі, в якому вони нараховані без застосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

При цьому, підстав для перерахунку середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівниками до набрання чинності Постанови № 1213 і була нарахована з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), немає, але в подальшому її розмір коригуватися не буде.


Приклад

Не застосування п. 10 Порядку № 100

Працівник в жовтні 2019 р. уклав контракт на проходження військової служби строком на три роки. Середньоденна заробітна плата працівника на момент вступу на військову службу становила 238,10 грн. Умовами колективного договору підприємства, з яким укладено трудовий договір працівника, передбачено з 01 січня календарного року щорічне підвищення посадових окладів на 10 % всім працівникам підприємства. Чи зміниться розмір середньоденної заробітної плати працівника з 01.01.2021 р.?

В січні 2020 р. середньоденну заробітну плату працівника, який проходить військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, враховуючи положення Порядку № 100, що діяли на той час, було прокориговано на коефіцієнт підвищення його посадового окладу 1,1.

Тому протягом 2020 р. розмір середньоденної заробітної плати, з якої щомісячно розраховувалася середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником, становила 261,91 грн (238,1 грн × 1,1).

В січні 2021 р. на підприємстві відбулося чергове підвищення посадових окладів, в тому числі і за посадою працівника, який проходить військову службу за контрактом.

Разом з тим, враховуючи положення Порядку № 100 зі змінами, внесеними постановою 1213, в січні 2021 р. та в подальшому підстав для застосування чергового коефіцієнта підвищення посадового окладу немає, як і немає підстав для відміни вже врахованих коефіцієнтів підвищення посадових окладів при обчисленні середньоденної заробітної плати.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати, з якої щомісячно розраховуватиметься середня заробітна плата протягом проходження працівником військової служби за контрактом, залишиться незмінним та становитиме 261,91 грн.
 

Коментар редакції: наслідки виключення п. 10 з Порядку № 100 всім зрозумілі тож не зрозуміло, для чого тут це коментувати їх на такому прикладі. Тут доречнішим був би приклад, скільки втратить відпускних працівник, якщо працює на мінімальну зарплату.
 

[1] У роз’яснення внесено редакційні правки: скорочено «пункт» на «п.», замінено «Порядок» на «Порядок № 100», додані виділення жирним шрифтом у тексті, приклади розміщено на фоні тощо, що загалом на зміст роз’яснення не впливають.
 

[2] Відповідно до ст. 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. З цього аж ніяк не слідує, що за час відрядження слід виплачувати середній заробіток. Слід виплачувати фактичний заробіток і доплачувати за дні відрядження до середнього, якщо він вищий за фактичний. (Прим. ред.)
 

[3] Якщо бути точним, тут розрахунковий період відсутній із-за відсутності доходу, що не береться до розрахунку, що тягне за собою і неврахування днів, за які його (дохід) нараховано. Тому ми зазначали, що все ж слід було чітко прописати, коли відсутній розрахунковий період,і коли відсутній дохід у розрахунковому періоді (Прим. ред.)
 


◦ Трудовi вiдносини
◦ Відрядження
◦ Час відпочинку
◦ Відпустки
◦ Оплата праці
◦ Середній заробіток
ДЕМО ДОСТУП