У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15161 від 9 квітня 2026 року, який пропонує змінити підхід до визначення строків накладення дисциплінарних стягнень у разі триваючих порушень трудових обов’язків.
Ідеться про важливе питання, яке роками викликало спори між працівниками та роботодавцями.
У чому проблема зараз
Чинна редакція ст. 148 КЗпП передбачає, що стягнення застосовується не пізніше 1 місяця з дня виявлення проступку і не пізніше 6 місяців з дня його вчинення.
Але в разі триваючих порушень виникають питання:
- коли саме вважати порушення вчиненим;
- з якого моменту рахувати строки;
- чи не пропущені строки для догани або звільнення.
Позиція Верховного Суду, яка є основою для законопроєкту № 15161
У постанові Верховного Суду від 13.08.2025 р. № 392/404/22 сформульовано важливі підходи:
- місячний строк рахується з дня, коли керівнику стало відомо про проступок;
- шестимісячний строк є граничним (обмежувальним);
- триваюче порушення — це порушення, яке:
- має безперервний характер;
- триває у часі;
- не має чітко визначеного моменту вчинення;
- припиняється лише після виявлення або усунення.
Тобто фактично порушення існує до моменту його фіксації.
Що пропонує законопроєкт № 15161
Законопроєкт уточнює:
- днем виявлення триваючого порушення вважається день складення акта або іншого документа, що його фіксує;
- саме з цієї дати починається відлік 1-місячного строку і формується доказова база для дисциплінарного стягнення.
Що це означає для роботодавців
Якщо зміни ухвалять:
- потрібно обов’язково документувати порушення (акти, службові записки);
- фіксація стане ключовим доказом у спорах;
- зменшиться ризик скасування догани через спірні строки.
Водночас зростає відповідальність за правильне оформлення документів.
Що це означає для працівників
Важливий момент: відсутність реакції роботодавця певний час ≠ пропуск строків.
Якщо порушення має триваючий характер і буде зафіксоване документально, строк почне рахуватися саме з моменту оформлення акта.
Потенційні ризики та дискусії
Законопроєкт може викликати питання:
- що саме вважати триваючим порушенням;
- чи не зловживатимуть роботодавці пізнім оформленням актів;
- як узгодити це із 6-місячним обмеженням.
Головний висновок
Законопроєкт № 15161 фактично змінює акцент:
- було: момент фактичного виявлення;
- стане: момент документального оформлення.
А з урахуванням позиції Верховного Суду триваюче порушення — це процес, а не одноразова подія; строки залежать від факту фіксації.
Практичний підсумок
- Роботодавцям — фіксуйте порушення одразу і правильно.
- Працівникам — не розраховуйте лише на сплив строків.
- У спорах — ключове значення матиме документ, а не лише факт.
У разі прийняття змін кадрова документація стане вирішальним фактором у трудових конфліктах.
Інспекція з питань праці і зайнятості населення Дніпровської міської ради