Сторони договірних відносин мають право домовитись, як саме виконуватиметься робота: на підставі трудового чи цивільно-правового договору. Роботодавці доволі часто порушують вимоги законодавства, укладаючи цивільно-правові договори замість трудових. Це відбувається або через нерозуміння правової природи трудового і цивільного договорів, або ж з метою мінімізації витрат, нехтуючи соціальними правами людини, що призводить до негативних наслідків для самих роботодавців.
Цивільно-правовий договір, який укладається сторонами з дотриманням вимог законодавства, враховує інтереси виконавця робіт і замовника, дозволяє забезпечити необхідну гнучкість, оптимізувати витрати часу, матеріальних і фінансових ресурсів для виконання робіт. Найчастіше цивільно-правові договори укладаються для виконання незначного обсягу робіт, які є нетиповими для роботодавця.
Водночас укладення цивільно-правових договорів не слід ототожнювати з прихованим оформленням працівника на роботу, для виконання робіт, які мають ознаки трудових відносин. На це неодноразово зверталася увага органами державної влади (див. листи Мінсоцполітики від 16.05.2011 р. № 151/06/186-11, від 20.04.2012 р. № 64/06/187-12 та від 23.05.2017 р. № 10620/0/2-17/13, лист Мінекономіки від 24.05.2023 р. № 4706-05/23807-09).
Трудовий договір – це угода щодо здійснення й забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Характерними ознаками трудових відносин є:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України “Класифікатор професій” ДК 003:2010, відповідно до посадових інструкцій, інших локальних актів роботодавця, якими встановлені обов’язки за посадою, що розроблені згідно з професійними стандартами, довідниками кваліфікаційних характеристик професій;
- обов`язок роботодавця надати робоче місце, забезпечувати умови роботи та організацію праці;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який виконує роботу за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який працює за трудовим договором, не підпорядковується роботодавцю, правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Східне міжрегіональне управління Держпраці