До останнього часу українці, які працювали в країнах без двосторонніх пенсійних угод з Україною, часто втрачали можливість використати ці роки для призначення пенсії. Навіть за умови офіційного працевлаштування та сплати внесків до місцевих систем соціального страхування такий стаж фактично не враховувався під час визначення права на пенсію в Україні. Ситуація змінилася після внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які набрали чинності у червні 2024 року.
Зокрема, Закон було доповнено статтями 24-1 та 26-1, що передбачили можливість зарахування окремих періодів роботи за межами України. Практичний механізм реалізації цих норм Кабінет Міністрів затвердив постановою «Деякі питання обчислення страхового стажу» від 16 травня 2025 року № 562, якою визначено Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Документ фактично відкрив можливість враховувати офіційно підтверджений іноземний трудовий стаж навіть у випадках, коли між Україною та державою працевлаштування відсутній міжнародний договір про взаємне пенсійне забезпечення.
Для чого враховується іноземний стаж
Новий порядок має важливу особливість: стаж, набутий за кордоном, впливає саме на право виходу на пенсію, а не на її розмір. Це означає, що роки роботи за межами України можуть допомогти виконати вимогу щодо мінімальної тривалості страхового стажу, необхідного для призначення пенсії у 60 років.
Наприклад, якщо громадянин має 25 років страхового стажу в Україні та ще 7 років офіційної роботи за кордоном, після підтвердження цих семи років загальна тривалість страхового стажу становитиме 32 роки. В такому випадку людина отримає право вийти на пенсію у визначеному законом віці. Розмір української пенсії будуть розраховувати лише з тих страхових внесків, які були сплачені в українську систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Виняток – коли між Україною та відповідною державою укладено міжнародний договір, який передбачає інший порядок обчислення пенсійних виплат.
Які періоди роботи можуть зарахувати
Законодавство розрізняє дві категорії держав. Перша – країни, з якими Україна уклала міжнародні договори про соціальне або пенсійне забезпечення. У такому випадку порядок зарахування страхового стажу визначається положеннями відповідної міжнародної угоди. Друга категорія – держави, з якими подібних угод немає. Саме для таких випадків і було затверджено новий урядовий механізм.
Водночас закон містить і певні обмеження. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 24-1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути зараховані окремі періоди роботи або служби осіб, які після 19 лютого 2014 року проходили службу в силових структурах держави-агресора або добровільно працювали в незаконних органах влади на тимчасово окупованих територіях України. Такі обмеження пов’язані із захистом національної безпеки та особливостями правового режиму тимчасово окупованих територій.
Як підтвердити страховий стаж, набутий за кордоном
Самого факту роботи в іншій державі недостатньо. Щоб Пенсійний фонд України врахував іноземний стаж, його необхідно документально підтвердити. В першу чергу потрібно отримати офіційний документ у країні, де людина працювала. Це може бути витяг із реєстру, довідка, підтвердження про сплату страхових внесків або інший документ, який підтверджує, що відповідний період зарахований до страхового стажу відповідно до законодавства цієї держави.
Також конкретна форма документа залежить від країни. Наприклад, у Німеччині підтвердження видає Німецький фонд пенсійного страхування (Deutsche Rentenversicherung), а в Італії – Національний інститут соціального забезпечення (INPS).
Якщо людина знаходиться в Україні й не може самостійно звернутися до іноземного пенсійного органу, то в такому разі необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 562, Пенсійний фонд може звернутися через Міністерство закордонних справ України із відповідним запитом до компетентного органу іноземної держави. Проте, потрібно бути готовими до того, що така процедура займає значно більше часу, адже передбачає міжнародний документообіг.
Саме тому Мінсоцполітики рекомендує починати оформлення документів щонайменше за шість місяців – рік до досягнення пенсійного віку, щоб уникнути затримок із призначенням пенсії.
Які документи можуть знадобитися
На практиці трапляються ситуації, коли пенсійний орган іншої держави не має повної інформації про трудову діяльність українця. Особливо це стосується періодів роботи, коли ще не діяли сучасні електронні реєстри. У таких випадках підтвердити стаж можна додатковими документами. Залежно від вимог конкретної держави це можуть бути:
- трудові договори;
- довідки від роботодавця;
- розрахункові листки із заробітної плати;
- декларації про доходи;
- документи про сплату соціальних внесків;
- інші офіційні документи, які підтверджують факт працевлаштування.
Компетентний пенсійний орган країни, де людина працювала, визначить, який Ясаме перелік документів прийматиметься до уваги.
Чи потрібно легалізувати документи
Не всі іноземні довідки можна одразу подавати до Пенсійного фонду України. У багатьох випадках вони потребують додаткового засвідчення. Без легалізації або апостиля документи приймаються, якщо між Україною та відповідною державою діє договір про правову допомогу, який скасовує вимогу щодо такого засвідчення. До таких країн належать, зокрема, Польща, Чехія, Литва, Естонія, Болгарія, Молдова, Румунія, Сербія, Чорногорія, Північна Македонія та деякі інші.
Окремий порядок наразі діє для держав СНД – на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення. Якщо документ виданий у державі, яка є учасницею Гаазької конвенції 1961 року, зазвичай достатньо проставити апостиль. У всіх інших випадках необхідно пройти процедуру консульської легалізації документа відповідно до вимог законодавства держави його видачі та Міністерства закордонних справ України.
Також документи, складені іноземною мовою, необхідно перекласти на українську мову. Переклад потрібно нотаріально завірити або оформити відповідно до вимог законодавства країни, де його здійснювали. Якщо переклад зроблено за кордоном, він також може потребувати апостиля чи консульської легалізації. Після завершення всіх процедур пакет документів потрібно подати до Пенсійного фонду України для прийняття рішення .
Запроваджений Кабінетом Міністрів механізм став важливим кроком для українців, які роками працювали за межами держави. Майбутнім пенсіонерам необхідно завчасно подбати про отримання підтвердних документів, їх належне оформлення, переклад і, за потреби, легалізацію або проставлення апостиля. Лише після цього Пенсійний фонд України зможе врахувати відповідні періоди роботи під час визначення права на пенсійне забезпечення.