
Що робити роботодавцю, якщо підприємство постраждало від обстрілу: покроковий алгоритм дій від перших годин до повного відновлення кадрової документації, військового обліку та організації праці працівників.
1. ЩО РОБИТИ ОДРАЗУ ПІСЛЯ ОБСТРІЛУ: ПЕРШІ РІШЕННЯ РОБОТОДАВЦЯ
- З чого почати, якщо пошкоджено офіс, виробничі приміщення або робочі місця.
- Як зафіксувати пошкодження та втрату документів: наказ керівника, комісія, акт, фото та відеофіксація, документи ДСНС і правоохоронних органів.
- Які документи надалі можуть підтвердити, чому підприємство не працювало, не мало доступу до документів або не могло виконати окремі обов’язки.
- Коли дійсно потрібне підтвердження форс-мажорних обставин, а коли самого факту обстрілу недостатньо.
- Якщо під час обстрілу постраждали працівники: кого повідомляти та як організувати розслідування нещасного випадку.
- Нещасні випадки під час виконання роботи, спричинені ракетним чи артилерійським обстрілом та іншими воєнними діями, мають окремі правила розслідування.
2. ПІДПРИЄМСТВО НЕ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ: ЩО ОФОРМЛЮВАТИ ПРАЦІВНИКАМ
- Пошкодження приміщення ще не означає, що всім працівникам потрібно оголошувати простій. Визначаємо, хто може продовжити роботу дистанційно, в іншому приміщенні або після тимчасової зміни організації роботи.
- Простій: коли для нього є підстави, яким документом оформити та як оплачувати час простою.
- Призупинення дії трудового договору: коли його можна застосувати після обстрілу, а коли це буде помилкою.
- Нова межа призупинення: до 90 календарних днів, можливість продовження за згодою сторін та повідомлення працівника про відновлення роботи за 14 календарних днів.
- Працівник не виходить на зв’язок після обстрілу або евакуації: як фіксувати відсутність і які канали зв’язку використовувати. Після змін 2025 року і роботодавець, і працівник зобов’язані підтримувати можливість комунікації та повідомляти про зміну контактних даних.
- Які кадрові рішення після обстрілу найчастіше стають предметом претензій працівників та перевірок Держпраці.
3. ЗНИЩЕНІ КАДРОВІ ДОКУМЕНТИ: ЯК ЗАФІКСУВАТИ ВТРАТУ І З ЧОГО ПОЧИНАТИ ВІДНОВЛЕННЯ
- Паперові документи згоріли, сервер пошкоджено, доступу до бази немає: як провести інвентаризацію того, що втрачено.
- Акт про знищення або пошкодження документів: що в ньому варто зафіксувати, щоб через пів року не доводити, чому документа немає.
- Що відновлювати насамперед: накази з кадрових питань, відомості про прийняття, переведення та звільнення, табелі, відпустки, документи особових справ, трудові книжки, якщо вони зберігалися у роботодавця.
- Звідки брати інформацію для відновлення: електронна трудова книжка та дані ПФУ, податкова звітність, бухгалтерські програми, електронний документообіг, резервні копії, документи та копії працівників.
- Чого не треба робити: відтворювати документи «з пам’яті», оформлювати їх старими датами без підтвердження або створювати документи, яких фактично не було.
- Як організувати кадрові документи після відновлення роботи так, щоб наступна надзвичайна ситуація не знищила єдиний примірник усієї кадрової історії підприємства.
4. ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК І БРОНЮВАННЯ ПІСЛЯ ПОШКОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
- Які документи військового обліку могли бути втрачені та як правильно зафіксувати їх знищення.
- Як відновлювати списки персонального військового обліку, відомість оперативного обліку, журнал перевірок і звірянь, листування з ТЦК та СП, наявні копії військово-облікових документів.
- Які дані запитати у працівників повторно та які електронні військово-облікові документи використовувати.
- Як провести звіряння після відновлення обліку. Після змін, внесених постановою КМУ № 812, передбачено електронну взаємодію через Портал Дія з Реєстром, а списки персонального військового обліку залишаються основним обліковим масивом роботодавця.
- Що робити з працівниками, які виїхали, не можуть прибути до роботодавця або з якими призупинено дію трудових договорів. Важливий нюанс: працівники з призупиненими трудовими договорами залишаються у списках персонального військового обліку.
- Підприємство змінило адресу або фактичне місце роботи: що перевірити у військовому обліку, ЄДР та документах про критичність.
- Чи «згорає» бронювання разом із приміщенням підприємства. Сам факт пошкодження будівлі або зміни адреси не зазначений у Порядку № 76 як окрема підстава для автоматичного анулювання відстрочки. Натомість значення мають, зокрема, строк відстрочки, збереження статусу критично важливого підприємства, ліквідація роботодавця, звільнення працівника та інші визначені Порядком підстави.
- Окремо: як після змін, що діють з 1 вересня 2026 року, перевірити чинність критичності та бронювання перед відновленням або новим бронюванням працівників.
СПІКЕР: Вікторія ПОЛІЩУК, адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
У вартість участі включено:
Презентація лектора


Відеозапис/аудіозапис вебінару
ТОП готових шаблонів документів кожному учаснику вебінару