Оплата часу відпусток працівникам, які працюють за сумісництвом


◦ Трудовi вiдносини
◦ Заміна відсутнього працівника
◦ Сумісництво і суміщення
◦ Час відпочинку
◦ Відпустки

У листі розглянуто питання стосовно застосування чинного законодавства в частині оплати часу відпусток працівникам, які працюють за сумісництвом 


Чинним законодавством, зокрема нормами ч. 2 ст. 21 КЗпП, надається право працівнику укладати трудові договори на роботу за сумісництвом. Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина за наймом.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначені постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 (далі — Постанова № 245) і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. № 43.

Статтею 56 КЗпП визначено, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників.

Норми трудового законодавства поширюються на всіх найманих працівників, які уклали угоду з власником або уповноваженою ним особою, це стосується і працівників-сумісників. Зокрема, в оплаті праці, праві на відпустку, компенсації за невикористану відпустку тощо.

Згідно з п. 3 Постанови № 245 відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Статтею 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) встановлено, що щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Залежно від умов праці (умов колективного договору) тривалість щорічної відпустки на основній роботі та на роботі за сумісництвом може бути різною, тобто на одному з робочих місць вона може бути більшою.

У випадку, наведеному в листі, тривалість щорічної та додаткової відпустки на роботі за сумісництвом більша ніж за основним робочим місцем на чотири дні.

У цьому випадку працівник може:

  • стати до роботи за основним місцем роботи, а за сумісництвом — продовжувати перебувати у відпустці;
  • стати до роботи за основним місцем та за сумісництвом і скористатись правом на грошову компенсацію за чотири дні невикористаної відпустки (ст. 24 Закону про відпустки);
  • оформити за основним місцем роботи відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки).

Оплата відпусток провадиться згідно зі ст. 21 Закону про відпустки, якою передбачено, що порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі у змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється КМУ.

Середня заробітна плата для оплати часу щорічної та інших видів відпусток, яка надається працівникові як на основному, так і на робочому місці за сумісництвом (або компенсації за невикористану відпустку) обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середня заробітна плата для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки обчислюється, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менш ніж рік, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Середня заробітна плата для оплати часу щорічної та інших видів відпусток обчислюється за основним місцем роботи та за сумісництвом окремо.

Враховуючи норми Порядку № 100, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпустки залежить не від місяця видання наказу та кількості цих наказів, а від того, в якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.

Наприклад, якщо згідно з наказом працівнику надається щорічна основна відпустка терміном 24 календарні дні з 15.08.2016 р., то розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати буде серпень 2015 року — липень 2016 року. Якщо ж за одним наказом працівнику надається щорічна відпустка у серпні 2016 року, а за іншим — додаткова відпустка, яка починається у вересні 2016 року, то для обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки розрахунковим періодом буде серпень 2015 року — липень 2016 року, а для оплати часу додаткової відпустки — вересень 2015 року — серпень 2016 року.

Лист Міністерства соціальної політики України
від 12.09.2016 р. № 1294/13/84-16

 

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП