Розірвання трудового договору за п. 7 ст. 36 КЗпП


◦ Трудовi вiдносини
◦ Звільнення працівників

Для звільнення працівника за п. 7 ст. 36 КЗпП, тобто у зв’язку з набранням законної сили вироком суду, який виключає можливість продовження роботи, необхідна наявність таких умов: 

  • набрання законної сили вироком суду;
  • засудження працівника до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження роботи.

Не підлягає звільненню за цими підставами працівник, якого за вироком суду звільнено від відбування покарання з випробуванням, тобто покарання не передбачає позбавлення волі. 

Якщо працівника засуджено до позбавлення волі, або виправних робіт не за місцем роботи, або іншого виду кримінального покарання, яке унеможливлює продовження роботи засудженим працівником, трудовий договір припиняється на підставі п. 7 ст. 36 КЗпП. При цьому не має значення, чи був вчинений злочин за місцем роботи.

Також підставами для припинення трудового договору є застосування до працівника покарань у вигляді:

  • позбавлення волі;
  • обмеження права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Працівник не може бути звільнений за п. 7 ст. 36 КЗпП, якщо він засуджений умовно або вирок винесено з умовою відстрочки відбування покарання, а також якщо працівника визнано таким, що відбув покарання у зв’язку з перебуванням під вартою до набрання вироком законної сили (п. 11 Постанови № 9).

Пункт 7 ст. 36 КЗпП не може бути підставою для звільнення з роботи осіб, до яких судом застосовано види умовного звільнення, а саме: 

  • звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75–79 ККУ); 
  • звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 ККУ).

Наведене вище означає, що винним особам призначається відповідне покарання, але суд звільняє їх від його відбування. 

Право видати наказ про припинення трудового договору на підставі п. 7 ст. 36 КЗпП виникає в роботодавця лише після отримання вироку суду, який набрав законної сили. Але згідно з установленим порядком копія вироку суду роботодавцю не надсилається, крім випадків, коли покаранням є заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. У зв’язку з цим, для здійснення процедури звільнення, адміністрація підприємства повинна самостійно направити запит до суду, отримати документальне підтвердження потрібної інформації, а потім видати відповідний наказ. Хоча законодавство прямо не зобов’язує роботодавця отримувати вирок суду, але без копії вироку за п. 7 ст. 36 КЗпП звільнити працівника неможливо. Отже, звільнення відбувається лише після набуття законної сили вироком суду, а днем звільнення є останній день фактичної роботи засудженого працівника.

Детальніше про звільнення за цією підставою читайте в журналі «Кадровик України» № 6/2019.

 

 

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП