Службове розслідування на підприємстві


◦ Трудовi вiдносини

На багатьох підприємствах практикується проведення службового розслідування в разі порушення працівниками трудової дисципліни або допущення інших порушень. Про те, що таке службове розслідування і як його правильно організувати, у статті.


Правова основа для проведення службових розслідувань

В основному законодавчому акті сфери трудового права, а саме в КЗпП, немає визначення такого терміна, як «службове розслідування». Але в окремих його положеннях зустрічається таке поняття, як «розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (таблиця 1).

 

 

Таблиця 1. Норми КЗпП, в яких ідеться про розслідування 
нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві

 
Норма КЗпП
Зміст норми
Ст. 171
Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України
Ст. 247
Профспілка на підприємстві, в установі, організації бере участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, у роботі комісії з питань охорони праці

 

Зауважимо, що порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві чітко регулюється законодавством про охорону праці. Зокрема, Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232. При цьому таке поняття, як «службове розслідування», ані в цьому Порядку, ані в Законі України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII не згадується. 

Натомість поняття «службове розслідування» можна зустріти в Законі України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон № 889) у тих його нормах (ст. 7, 13), де йдеться про порушення державними службовцями вимог законодавства про державну службу, тобто, по суті, про порушення ними службової (трудової) дисципліни. При цьому зауважимо, що в редакції Закону № 889 від 01.01.2019 р. ст. 71 називалася «Проведення службового розслідування» і в ній детально роз’яснювався порядок проведення службового розслідування «з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку». 

У чинній редакції Закону № 889 ст. 71 називається «Порядок здійснення дисциплінарного провадження» і в ній лише згадується, що порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується КМУ (постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» від 04.12.2019 р. № 1039) і визначає, зокрема:

  • повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;
  • порядок формування дисциплінарної комісії;
  • порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

У той же час для певних сфер діяльності чинні спеціальні нормативно-правові акти, у яких йдеться саме про службові розслідування. Найбільш широко застосовуваним з них є Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою КМУ від 13.06.2000 р. № 950 (далі — Порядок № 950).

Як зрозуміло з назви Порядку № 950, він регулює службові розслідування лише стосовно обмеженої категорії осіб (державних службовців і службовців в органах місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб) у певних випадках. Але його можна взяти за основу (як рекомендаційний) під час розробки локального нормативного акта про проведення службових розслідувань на звичайних підприємствах стосовно звичайних працівників, коли виникає потреба провести службове розслідування у зв’язку з порушенням працівниками трудової дисципліни або допущення інших порушень. 

При цьому також зауважимо, що питання трудової дисципліни на звичайному підприємстві регулюються все ж таки КЗпП. Тому під час розробки згаданого локального нормативного акта на конкретному підприємстві його положення слід адаптувати саме до норм КЗпП, а також до специфіки підприємства.

 

Умови проведення службового розслідування

У п. 1 Порядку № 950 чітко зазначено, що стосовно осіб (таблиця 2), уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі — Закон про запобігання корупції) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

  • у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян;
  • у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;
  • на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону про запобігання корупції прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
  • з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону про запобігання корупції в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а в разі його відсутності — особи, яка виконує його обов’язки.

 

Таблиця 2. Коло осіб, на яких (не) поширюються норми Порядку № 950
 
Не поширюються на:
Поширюються на:
Державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом 5 п. 1 Порядку № 950 (коли службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону про запобігання корупції в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції 
Усіх інших осіб (крім визначених у графі «Не поширюються на»), уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону про запобігання корупції прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону про запобігання корупції прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов’язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами

 

Якщо ж ідеться про звичайне підприємство, у розробленому та затвердженому на ньому положенні про службове розслідування за аналогією з Порядком № 950 можна зазначити, що: 

  • це положення поширюється на:
    • усіх працівників підприємства або
    • керівний склад підприємства або
    • працівників бухгалтерсько-фінансових служб або
    • матеріально-відповідальних працівників або
    • професіоналів, фахівців та технічних службовців підприємства тощо.
       
  • службове розслідування проводиться в разі:
    • порушення трудової дисципліни;
    • виявлення фактів розкрадання на підприємстві;
    • відсутності працівника на робочому місці протягом робочого часу (прогулу) тощо.

 

Прийняття рішення про проведення службового розслідування

Згідно з п. 2–3 Порядку № 950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, стосовно якої планується проведення службового розслідування. У цьому рішенні визначаються: 

  • голова комісії з проведення службового розслідування;
  • інші члени комісії; 
  • предмет і дата початку та закінчення службового розслідування.

При цьому також зазначається, що строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців, але період проведення службового розслідування не включає: 

  • час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування; 
  • час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин;
  • час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав; 
  • час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

Аналогічно і на звичайному підприємстві рішення щодо проведення службового розслідування приймає його керівник, що відображається в наказі про проведення службового розслідування (додаток 1). При цьому, наприклад, якщо йдеться про строк службового розслідування в разі порушення трудової дисципліни, слід враховувати норми КЗпП щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, адже якщо службове розслідування триватиме більше зазначених строків, то притягнути до дисциплінарної відповідальності винного (за результатами розслідування) працівника буде неможливо (таблиця 3).

 

Додаток 1. Зразок наказу про проведення службового розслідування

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАШИНОБУДІВНИК»

Код ЄДРПОУ 12345678

НАКАЗ

02.08.2021                             м. Київ                                     № 50

Про проведення службового розслідування
у зв’язку з пошкодженням та втратою документів відділу кадрів

Другого серпня 2021 р. було виявлено пошкодження та втрату документів поточного діловодства відділу кадрів через затоплення водою частини приміщення відділу через сильний дощ уночі з 1 на 2 серпня 2021 р. Для проведення службового розслідування факту пошкодження та втрати документів

НАКАЗУЮ:

1. Створити комісію у складі:

— голова комісії — заступник директора із загальних питань Борковий С. П.; 

— члени комісії:

начальник відділу кадрів Веселка Г. О.;

начальник господарського відділу Врубель Л. Т.;

голова профкому Рубченко О. О.;

юрисконсульт Безфамільний В. В.;

провідний архівіст відділу формування Національного архівного фонду та діловодства Державного архіву Київської області Варава П. Р. (за згодою).

2. Комісії провести службове розслідування причин пошкодження та втрати документів відділу кадрів і до 9 серпня 2021 р. подати директору ТОВ «Машинобудівник» на затвердження акт розслідування з переліком документів і справ, що втрачені безповоротно, та переліком документів, які можливо відновити, а також винних у втраті та пошкодженні документів осіб. 

3. Заступнику директора з кадрових питань Борковому С. П. повідомити письмово Державний архів Київської області про затоплення приміщення відділу кадрів, що призвело до пошкодження документів поточного діловодства.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника директора Доренка А. А.

 

Директор                             Філоненко                             О. О. Філоненко

 

З наказом ознайомлені:

<…>

 

 

Таблиця 3. Норми КЗпП щодо строків застосування дисциплінарного стягнення
 
Норма КЗпП
Зміст норми
Частина перша ст. 148
Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці
Частина друга ст. 148 
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку


 

Крім норм КЗпП, у деяких випадках службового розслідування на підприємстві слід брати до уваги й інші нормативні акти. Наприклад, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5, у разі службового розслідування за фактом втрати певних документів. 

Зокрема, у п. 9 розділу 2 згаданих Правил зазначається, що в разі встановлення в процесі експертизи цінності документів фактів нестачі документів і справ, що внесені до номенклатури, відповідними структурними підрозділами установи здійснюється їх розшук. У разі негативного результату розшуку керівник установи за поданням служби діловодства або керівника архіву (особи, відповідальної за архів) створює комісію зі службового розслідування, призначає службове розслідування і видає наказ про притягнення до відповідальності осіб, винних у втраті документів або справ. 

 

Склад комісії зі службового розслідування

У п. 3 Порядку № 950 зазначається, що в разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися вчені, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками). Це може також стосуватися і звичайних підприємств. Наприклад, якщо на підприємстві була пошкоджена: 

  • документація кадрового характеру, яка може бути важливою для державних архівних установ, до складу комісії в разі потреби можуть бути включені працівники зазначених установ за згодою їх керівників;
  • фінансово-бухгалтерська документація — представники податкових або інших органів тощо.

Члени комісії з проведення службового розслідування у разі виникнення в них реального чи потенційного конфлікту інтересів зобов’язані письмово повідомити про це керівникові органу. Останній за результатами розгляду отриманого від члена комісії з проведення службового розслідування повідомлення про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів або з власної ініціативи забезпечує здійснення передбачених Законом про запобігання корупції заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такого члена комісії. 

На звичайному підприємстві до складу комісії також не варто включати осіб, у яких є певний конфлікт інтересів. Наприклад, якщо керівник структурного підрозділу є близькою особою (чоловіком, рідним братом тощо) іншого працівника (який може працювати в іншому структурному підрозділі), його не слід включати до складу комісії зі службового розслідування факту порушення трудової дисципліни, допущеного цим працівником.

Також на звичайних підприємствах до складу комісії, як правило, включається юрисконсульт та: 

  • представники профспілкових органів, якщо йдеться про службове розслідування факту порушення трудової дисципліни;
  • керівники бухгалтерії, якщо йдеться про втрату якихось матеріальних цінностей;
  • керівники (фахівці) відповідних господарських (технічних) служб, якщо йдеться про пошкодження певних будівель (речей) тощо;
  • керівники (фахівці) виробничих відділів, якщо йдеться про службове розслідування причин збільшення частки браку продукції в окремих цехах тощо.

Закінчення в наступному номері


ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП