Відпустки сезонним і тимчасовим працівникам


◦ Час відпочинку
◦ Відпустки

У ст. 7 КЗпП зазначається, що особливості регулювання праці тимчасових і сезонних працівників встановлюються законодавством. Серед іншого законодавством встановлюються і певні особливості надання відпусток тимчасовим і сезонним працівникам.


 

Хто такі тимчасові та сезонні працівники?

Для відповіді на це запитання потрібно звернутися до відповідних нормативно-правових актів, у т. ч. таких, які були прийняті ще за часів СРСР. Разом з тим вони продовжують діяти у частині, що не суперечить Конституції та законам України згідно із постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ (Таблиці 1, 2).

 

Таблиця 1. Нормативно-правові акти, що визначають тимчасових і сезонних працівників та визначають деякі особливості регулювання їхньої праці
 

Тимчасові працівники

Сезонні працівники

Указ № 311

Указ № 310

Список сезонних робіт 

 

Таблиця 2 . Список сезонних робіт за галузями

Галузь

Види сезонних робіт

Лісова промисловість і лісове господарство

Добування живиці, барасу та ялинкової сірки

Заготівля пньового осмолу

Заготівля лика

Лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках

Лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вежах, наземне пожежне патрулювання лісів

Заготівля насіння

Збирання та переробка харчових продуктів лісу

Польові лісовпорядні роботи

Торф’яна промисловість

Болотяно-підготовчі роботи

Добування, сушіння та збирання торфу

Ремонт і обслуговування технологічного обладнання у польових умовах

Сільське господарство

Робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні та збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин

Робота на інкубаторно-птахівничих і міжгосподарських інкубаторних станціях

Переробні галузі промисловості

Робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції

Робота на підприємствах цукрової галузі промисловості

Первинне виноробство

Санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку

Роботи, пов’язані із санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочивальників у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку

Транспортно-дорожній комплекс

Авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах

 

З урахуванням зазначених документів можна зробити висновок про приналежність певних працівників до тимчасових або сезонних (Таблиця 3).

 

Таблиця 3. Хто належить до тимчасових і сезонних працівників

Категорія працівника

Ознаки

Тимчасові працівники

прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), — до чотирьох місяців

Сезонні працівники

виконують роботу, включену до Списку сезонних робіт, тривалість якої не перевищує шести місяців (ці дві умови мають бути виконані одночасно)

 

ПРИКЛАД

На підприємстві приймають на роботу на опалювальний сезон оператора котельні. Зазначеного працівника не можна вважати ні сезонним (оскільки відповідні роботи не передбачені Списком сезонних робіт), ні тимчасовим (оскільки опалювальний сезон в Україні за тривалістю щороку може бути різним залежно від погодних умов, але як правило, його тривалість перевищує два місяці).


Чим керуватися під надання відпусток?

У ч. 1 ст. 10 Указу № 310 та Указу № 311 під час їх видання Президією Верховної Ради СРСР зазначалося, що тимчасові та сезонні працівники правом на відпустку або заміну її грошовою компенсацією не користуються. 

Разом із тим на підставі Висновку комітету конституційного нагляду СРСР «Про положення законодавства, які обмежують рівність можливостей громадян у галузі праці та знань» від 04.04.1991 р. № 20 (2-22) ч. 1 ст. 10 зазначених Указів втратила чинність як така, що не відповідала Конституції СРСР. На сьогодні тимчасові та сезонні працівники, так само як і інші категорії працівників, мають право на щорічні відпустки (або на грошову компенсацію) з урахуванням тієї специфіки їх надання, яка передбачена безпосередньо для них у Законі про відпустки.

Зокрема у ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки зазначається, що щорічна основна відпустка:

  •  сезонним, а також тимчасовим працівникам, надається пропорційно до відпрацьованого ними часу; 
  • Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується КМУ (див. Таблицю 2).

Інших особливостей щодо надання відпусток тимчасовим і сезонним працівникам у Законі про відпустки не передбачено.

У Законі про відпустки немає обмежень щодо надання їм інших видів відпусток, наприклад, додаткової, соціальної, навчальної, без збереження заробітної плати тощо. 

Сезонних працівників не слід плутати з іншими категоріями працівників, робота яких також має певною мірою сезонний характер (поза межами Списку сезонних робіт) і особливості надання відпусток яким також передбачена у Законі про відпустки. Наприклад, в останньому абзаці ст. 10 Закону про відпустки йдеться про працівників художньо-постановочної частини та творчих працівників театрів, яким щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Слід також зауважити, що тимчасові та сезонні працівники мають право на:

  • додаткову відпустку, що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 182¹ КЗпП, ст. 19 Закону про відпустки);
  • відпустки без збереження заробітної плати (ст. 84 КЗпП і ст. 25, 26 Закону про відпустки);
  • навчальні та інші соціальні відпустки.

 

Як оформляються відпустки тимчасовим і сезонним працівникам?

На практиці, щорічна відпустка тимчасовим і сезонним працівникам надається на підставі заяви. В них можуть бути два можливі варіанти використання своєї щорічної відпустки:

  1. якщо працівник має право на використання щорічної відпустки до настання шестимісячного терміну безперервної роботи відповідно до ст. 10 Закону про відпустки — під час дії строкового трудового договору; 
  2. якщо працівник звільняється у зв’язку із закінченням строку трудового договору згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП — невикористана відпустка може повністю або частково перевищувати строк трудового договору. 

У другому варіанті щорічна відпустка може бути надана тимчасовому або сезонному працівнику, якщо він не використав її у період дії трудового договору (перший варіант) так само як у разі звільнення постійного працівника. Тобто в разі звільнення тимчасового або сезонного працівника (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) за його бажанням, йому може бути надана невикористана відпустка з подальшим звільненням відповідно до ст. 3 Закону про відпустки. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки, а датою звільнення буде останній день відпустки.

 

Зразок заяви про надання відпустки з подальшим звільненням

Директору ТОВ «Розмай»
Карпенку О. М.
апаратника стерилізації консервів
(виробництво фруктових та овочевих консервів)
2-го розряду заготівельного цеху
Пилипенко І. І.

Заява

Прошу надати мені частину щорічної основної відпустки тривалістю 10 календарних днів з 14.07.2021 р. із подальшим звільненням в останній день відпустки.

 

09.07.2021 р.      Пилипенко

 

У цьому випадку потрібно видати два накази (розпорядження): 

  • один — про надання відпустки;
  • другий — про припинення трудового договору (в день закінчення відпустки).

Для цього можна скористатися типовими формами названих наказів (розпоряджень), затвердженими наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489

Поєднувати в одному наказі ці два рішення роботодавця (про відпустку та звільнення) неприпустимо.

Це пов’язано з тим, що відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5 наказ про надання щорічної відпустки (крім додаткової за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці) і наказ про звільнення мають різні строки зберігання — 5 і 75 років відповідно. Розподіл видів кадрових наказів за строками зберігання див. за посиланням

Якщо ж тимчасовий або сезонний працівник не використає належні йому дні щорічної відпустки протягом дії трудового договору та не виявить бажання скористатися своїм правом на відпустку після його закінчення, то він буде мати право на грошову компенсацію за невикористану відпустку, яка має бути йому виплачена в день звільнення.

Зразок наказу про звільнення з виплатою компенсації за невикористану відпустку

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОЗМАЙ»


НАКАЗ
 

12.07.2021                             м. Київ                                     № 62-В

Про звільнення 
Пилипенко І. І.

ЗВІЛЬНИТИ:

ПИЛИПЕНКО Ірину Іванівну, апаратника стерилізації консервів (виробництво фруктових та овочевих консервів) 2-го розряду заготівельного цеху, 12.07.2021 р., у зв’язку із закінченням строку трудового договору, за п. 2 ст. 36 КЗпП, із виплатою їй грошової компенсації за невикористані шість (6) календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 12.04.2021 р. до 12.07.2021 р. 

 

Директор                             Карпенко                             О. М. Карпенко

 

З наказом ознайомлена:                     Пилипенко                      І. І. Пилипенко

12.07.2021 р.

 

 

Як розрахувати тривалість відпустки?

Тривалість щорічної відпустки тимчасового або сезонного працівника розраховується пропорційно відпрацьованому ним часу та з урахуванням повної тривалості щорічної відпустки, встановленої згідно із законодавством для посади (професії). 

Порядок розрахунку може бути таким:

  1. Спочатку розраховується тривалість відпустки, що припадає на один календарний день стажу за такою формулою:

Тк. д. = Дв : (К – С),

де Тк. д. — тривалість відпустки, що припадає на один календарний день стажу;

Дв — кількість календарних днів щорічної основної відпустки;

К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів);

С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка.

2. Після цього необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових (неробочих) днів, установлених ст. 73 КЗпП, із дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку.

3. Потім необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на один календарний день стажу (показник Тк. д.):

Тв = Тк.д. х Сд,

де Тв — тривалість належної працівникові відпустки за відпрацьований час;

Сд — стаж роботи працівника на підприємстві (у днях).

Наприклад, згідно зі ст. 6 Закону про відпустки для «звичайних» працівників мінімальна тривалість основної відпустки за повний відпрацьований рік становить 24 календарних дні (показник Дв у наведених формулах), але для деяких категорій працівників, наприклад, окремих категорій медичних — вона може бути й більшою. Крім того, в колективному або трудовому договорі з тимчасовим або сезонним працівником може бути передбачена тривалість щорічної відпустки і більше мінімально встановленої законодавством.

 

ПРИКЛАД

На агропромисловому підприємстві із сезонним працівником був укладений трудовий договір на виконання сезонних робіт з 11.05.2021 р. до 11.10.2021 р. Для всіх працівників підприємства згідно із законодавством встановлена тривалість щорічної відпустки 24 календарні дні. У цьому випадку стаж роботи сезонного працівника на підприємстві після закінчення виконання ним сезонних робіт відповідно до договору дорівнюватиме 154 календарним дням. На робочий рік з 11.05.2021 р. до 10.05.2022 р. припадатимуть 11 святкових (неробочих) днів, а на відпрацьований працівником період з 11.05.2021 р. до 11.10.2021 р. припадатиме три святкові (неробочі) дні. У цьому випадку тривалість належної працівникові відпустки після відпрацювання за трудовим договором становитиме 10 календарних днів:

Тв = Тк.д. х Сд = (24 : (365 – 11)) х (154 – 3) = 10,23 10.

 

Список нормативно-правових актів, використаних у статті

  • Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII, далі — КЗпП
  • Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників та службовців, які зайняті на сезонних роботах» від 24.09.1974 р. № 310-IX, далі — Указ № 310
  • Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 р. № 311-ІХ, далі ― Указ № 311
  • Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки
  • Постанова КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 р. № 100, далі — Порядок № 100
  • Постанова КМУ «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» від 28.03.1997 р. № 278, далі — Список сезонних робіт
  •  

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ДЕМО ДОСТУП