Відповідно до частини третьої ст. 38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. При цьому працівник має право розірвати як безстроковий, так і строковий трудовий договір.
Працівник має право подати заяву про звільнення за власним бажанням і вимагати розірвання трудового договору в строки, які він зазначив у заяві (тобто не дотримуючись вимоги щодо попередження за два тижні) у разі порушення роботодавцем:
- законодавства про працю;
- умов колективного договору;
- умов трудового договору ( в тому випадку, коли трудовий договір з працівником був укладений у письмовій формі).
Працівник, який хоче звільнитися відповідно до частини третьої ст. 38 КЗпП, у заяві має вказати, що саме порушив роботодавець.
Тобто необхідно мати докази порушення законодавства про працю, наприклад:
- порушення законодавства про охорону праці (роботодавець не забезпечує безпечні умови праці тощо);
- порушення законодавства про оплату праці (несвоєчасна або неповна виплата заробітної плати тощо);
- порушення законодавства про відпустки (ненадання відпусток, порушення графіка відпусток, несвоєчасна виплата відпускних тощо);
- безпідставна зміна режиму роботи (встановлення чи скасування неповного робочого часу тощо);
- інші порушення трудового законодавства.
При цьому роботодавець може й не звільнити працівника з відповідним формулюванням, якщо буде впевнений у відсутності порушень законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору зі свого боку. У такому випадку працівнику необхідно буде доводити свою позицію в суді й надати відповідні докази.
Якщо роботодавець погоджується звільнити працівника за частиною третьою ст. 38 КЗпП і видає відповідний наказ, працівнику необхідно виплатити всі належні суми при звільненні (заробітну плату, грошову компенсацію за невикористану відпустку), а також вихідну допомогу в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.
Детальніше про звільнення з цієї підстави читайте в журналі «Кадровик України» № 12/2019.