- Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого Постановою № 76 (далі — Порядок бронювання);
- Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених Постановою № 76 (далі — Критерії та порядок).
Основні зміни стосуються:
- рівня заробітної плати;
- оновлення критеріїв критичності;
- визначення квоти для бронювання;
- перевищення обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
Рівень заробітної плати
До внесення змін п. 8 Порядку бронювання було передбачено, що військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, які включаються до списків бронювання, повинна бути нарахована щомісячна зарплата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. Тобто розмір зарплати заброньованого працівника повинен був становити не менше ніж 21 617,50 грн (8647,00 грн × 2,5).
Після внесення змін до п. 8 Порядку бронювання ним установлено, що розмір зарплати заброньованого працівника повинен становити не нижче за розмір мінімальної зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 3, тобто дорівнювати 25 941,00 грн (8647,00 грн × 3). Таке підвищення розміру зарплати застосовується з 01.09.2026 р.
До внесення змін пп. 6 п. 2 Критеріїв та порядку було передбачено, що для визначення підприємства критично важливим розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників підприємств за останній календарний місяць повинен був становити не менше за розмір мінімальної зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. Тобто він мав дорівнювати 21 617,50 грн (8647,00 грн × 2,5).
Після внесення змін пп. 6 п. 2 Критеріїв та порядку встановлено, що для отримання підприємством статусу критично важливого розмір нарахованої середньої заробітної плати працівників підприємства за останній календарний місяць перед поданням документів для набуття такого статусу повинен становити не менше за розмір мінімальної зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 3, тобто становити 25 941,00 грн (8647,00 грн × 3). Коефіцієнт 3 у цьому випадку застосовується з 02.06.2026 р.
Наголосимо, що критерії критичності мають бути оновлені до 10.06.2026 р. Тож на підприємстві, яке подає документи на підтвердження статусу критично важливого в кінці червня 2026 р. після оновлення критеріїв, середня заробітна плата працівників за травень 2026 р. повинна бути не менше ніж 25 941,00 грн, що слід підтвердити відповідною довідкою підприємства.
Оновлення критеріїв критичності
Відповідно до вимог Постанови № 692 до 01.09.2026 р. підприємства повинні підтвердити право на визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань в особливий період. Для цього вони повинні надати до профільного міністерства, центрального органу влади перелік документів згідно з вимогами, встановленими до нових критеріїв, які до 10.06.2026 р. повинні затвердити центральні органи виконавчої влади, органи державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласні, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації (військові адміністрації в разі їх утворення).
Щоб дізнатися, чи були переглянуті критерії, за якими підприємство визначається критично важливим, його відповідальні особи мають відстежувати розміщення такої інформації на офіційних каналах (найчастіше це офіційні сайти) відповідного міністерства, центрального органу влади або обласної військової адміністрації.
Якщо рішення про визнання підприємства критично важливим є чинним на дату набрання чинності Постановою № 692 (02.06.2026 р.), воно зберігає свою чинність протягом строку, на який воно прийнято, але не довше ніж до 01.09.2026 р. Наприклад, рішення про визнання підприємства критично важливим чинне до 15.12.2026 р., тобто на дату набуття чинності Постановою № 692 статус підприємства як критично важливого зберігається, а отже, рішення не втрачає чинності до 01.09.2026 р. Якщо ж таке рішення втратило чинність, наприклад, 05.06.2026 р., а критерії, за якими підприємство визначається критично важливим, профільним міністерством ще не затверджені, підприємство втрачає критичність до затвердження нових критеріїв — відповідно, скасовується і бронювання його працівників.
На практиці досить частими є випадки подання підприємством до профільного міністерства документів про встановлення статусу критично важливого, але відповідь до набрання чинності Постановою № 692 не була отримана. У такому разі постає питання, чи буде визначено підприємство критично важливим на підставі поданих раніше документів. На думку автора, у такій ситуації підприємство не буде визначено критично важливим — йому потрібно буде зібрати новий пакет документів, навіть якщо їх перелік не зміниться. Це пояснюється тим, що серед документів, які надаються підприємством для отримання статусу критично важливого, має бути довідка про середню заробітну плату за останній місяць перед поданням таких документів, яка повинна бути видана після 02.06.2026 р.
Визначення квоти для бронювання
Відповідно до змін, внесених до Порядку бронювання, військовозобов’язані працівники, яким надано відстрочку з інших причин, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі — Закон № 3543), а також працівники, які працюють за сумісництвом на іншому підприємстві, в установі, організації, враховуються в загальній кількості військовозобов’язаних, зазначених у п. 6–10 Порядку бронювання, лише за одним місцем роботи.
Незважаючи на чітке формулювання цієї норми (працівник враховуватиметься у квоту для бронювання лише один раз за одним місцем роботи, що дасть змогу уникнути ситуацій, коли одна людина одночасно збільшує квоту для бронювання на кількох підприємствах), на думку автора, це питання найскладніше серед усіх останніх змін до Порядку бронювання.
Щоб забронювати більшу частину працівників на критично важливому підприємстві, на ньому має працювати значна кількість військовозобов’язаних працівників, які зможуть забезпечити квоту для бронювання. Тож кожне критично важливе підприємство буде зацікавлене, щоб саме його військовозобов’язаний працівник входив у квоту для бронювання.
Формулювання нового абзацу п. 12 Порядку бронювання не дає підстав вважати, що право зарахувати працівника у квоту для бронювання надається за основним місцем роботи. То як визначити, за яким місцем роботи — основним чи за сумісництвом — військовозобов’язаний буде зараховуватися у квоту для бронювання? Розглянемо це на прикладі двох умовних ситуацій.
Ситуація 1: основне місце роботи — «звичайне» підприємство, місце роботи за сумісництвом — критично важливе підприємство
На критично важливому підприємстві військовозобов’язаний працівник працює за сумісництвом, а основним місцем його роботи є підприємство, що не має статусу критично важливого. У цій ситуації критично важливе підприємство має підстави врахувати такого працівника до загальної кількості військовозобов’язаних для квоти для бронювання. Але постає питання, як критично важливому підприємству, де працівник працює за сумісництвом, дізнатися, що підприємство, де працівник працює за основним місцем роботи, не є критично важливим. За таких обставин радимо подати запит на підприємство, що є основним місцем роботи працівника, про надання ним довідки, в якій буде зазначено, що воно не має статусу критично важливого і що працівник не враховується у квоту для бронювання.
Ситуація 2: основне місце роботи та місце роботи за сумісництвом — критично важливі підприємства
Працівник працює і за сумісництвом, і за основним місцем роботи на критично важливих підприємствах. Як визначити, на якому з них він буде зарахований у квоту для бронювання, адже один військовозобов’язаний працівник може бути врахований у квоту лише один раз, а кожний з роботодавців зацікавлений, щоб такий працівник зараховувався у квоту саме на його підприємстві. Хто піде на поступки й надасть право іншому роботодавцю зарахувати такого працівника у квоту для бронювання? Як підтвердити роботодавцю, що він дає згоду на те, щоб інший роботодавець зарахував цього працівника у квоту? Надавати довідку? На сьогодні ці питання поки що залишаються без відповідей. Можна припустити, що, можливо, буде розроблений відповідний сервіс у «Дії», який автоматично визначатиме одне місце роботи, за яким працівник і буде враховуватися у квоту для бронювання. Але в такому разі знову постає питання, за яким принципом (критерієм) визначатиметься таке місце роботи?
Наведені вище питання стосуються й визначення квоти для бронювання на підприємствах, де працюють військовозобов’язані працівники, яким надано відстрочку з інших причин, визначених ст. 23 Закону № 3543. Як роботодавцям погодити між собою одне місце роботи, на якому й будуть зараховуватися до квоти для бронювання працівники, які мають відстрочку з інших причин (не заброньовані)? Залишається чекати роз’яснень від держорганів…
Перевищення обмежень щодо кількості військовозобов’язаних,
які підлягають бронюванню
До внесення змін у п. 9-2 Порядку бронювання не було визначено, у який строк слід подавати заяву про анулювання бронювання військовозобов’язаних працівників у разі перевищення ліміту бронювання. Було лише вказано, що керівники критично важливих підприємств зобов’язані вживати заходів до недопущення перевищення встановлених обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
Після внесення змін п. 9-2 Порядку бронювання встановлено, що керівники критично важливих підприємств, критично важливих установ зобов’язані протягом 10 робочих днів з дня перевищення обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, подавати засобами порталу «Дія» заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаних працівників.
Отже, рекомендуємо перевірити кількість заброньованих військовозобов’язаних працівників і в разі перевищення ліміту анулювати бронювання з метою дотримання вимог Порядку бронювання. Таке анулювання ініціює інспектор з військового обліку чи особа, відповідальна за ведення військового обліку, у формі доповідної записки на ім’я керівника підприємства, після чого видається розпорядчий документ (наказ) про анулювання бронювання у зв’язку з перевищенням ліміту.
Доповідна записка про необхідність анулювати бронювання
Наказ про анулювання бронювання у зв’язку з перевищенням ліміту
