Незалежно від причини відсутності працівника на роботі (неповажна чи поважна, зокрема тимчасова непрацездатність, мобілізація тощо), підприємство має право звільнити працівника, тому що підстава для звільнення — бажання працівника, про яке він повідомив завчасно.
Звільнення за прогул — право, а не обов’язок роботодавця. Тому він може ігнорувати відсутність працівника на роботі протягом двотижневого строку попередження.
Навіть якщо працівника мобілізували і він не мав змоги про це попередити, звільнення за власним бажанням мобілізованих працівників дозволяється.
Звільнення за власним бажанням дає змогу працівнику відкликати заяву про звільнення. Про таке бажання він протягом цього часу не повідомляв. Якщо цьому заважали якісь обставини непереборної сили і працівник мав намір таки передумати, то поновитися на роботі він зможе через суд, якщо доведе наявність таких обставин і що саме вони стали на заваді вчасного попередження роботодавця.