Порядок дій у разі закінчення строкового трудового договору


◦ Трудовi вiдносини
◦ Прийняття на роботу
◦ Строковий трудовий договір
Співробітники громадської організації працюють за строковими трудовими договорами, які переукладаються кожні пів року залежно від необхідності зайнятості в проєкті, тобто на період виконання певної роботи. Одна працівниця іде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а потім — у відпустку для догляду за дитиною. Як бути з її строковим трудовим договором — продовжувати кожного разу, ніби вона працює, чи вказати в ньому строк, який дорівнює тривалості цих відпусток? І як діяти, якщо проєкт, до роботи в якому вона залучена, завершиться?

Незалежно від організаційно-правової форми підприємства звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста ст. 179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП).

Обов’язкове працевлаштування зазначених категорій жінок відбувається також у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Отже, працівниця, яка працює за строковим трудовим договором, захищена ст. 184 КЗпП.  

Звільнення жінок, зазначених у частині третій ст. 184 КЗпП, у зв’язку із закінченням строку трудового договору має певні особливості. Таке припинення трудових відносин можливе, однак роботодавець зобов’язаний при цьому працевлаштувати жінку на цьому ж або на іншому підприємстві відповідно до її фаху.

Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку не допускається. Однак відносини між роботодавцем і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають певну специфіку. А саме за жінкою на період працевлаштування передбачено збереження середньої заробітної плати, однак не більше ніж на три місяці з дня закінчення строкового трудового договору, а не з дня звільнення.

Роботодавець повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома, що вона повинна буде з’явитися на підприємство, коли буде знайдена можливість її працевлаштувати для продовження роботи (у разі працевлаштування на цьому підприємстві) або для одержання трудової книжки та розрахунку із заробітної плати (у разі працевлаштування на іншому підприємстві).

За наявності зазначеного попередження можливий і інший варіант: продовження жінкою тієї ж (або за її згодою іншої) роботи на цьому ж підприємстві до вирішення питання про її працевлаштування. Жінка, яка відмовляється від працевлаштування за фахом без поважних причин, може бути звільнена на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП, навіть якщо після закінчення строку трудового договору минув певний час. Вважати при цьому трудовий договір продовженим на невизначений строк, що унеможливлювало б застосування норми п. 2 ст. 36 КЗпП, не можна, оскільки після закінчення строку трудового договору мала місце вимога щодо розірвання трудового договору (ст. 39 КЗпП) (лист Мінпраці України «Щодо порядку звільнення жінок з ініціативи власника» від 01.03.2010 р. № 39/06/186-10).

 


«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН
ДЕМО ДОСТУП