Скорочення працівника та хвороба в день звільнення
Працівник був попереджений про скорочення за два місяці, які спливають 01.02.2019 р. Цього дня працівник не з’явився на роботу, але зателефонував та повідомив, що захворів. Жодних документів про це не надав. Як бути?
Скорочення чисельності або штату працівників є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі змін в організації виробництва та праці, в т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації (далі — підприємства) за п. 1 ст. 40 КЗпП.
Відповідно до ст. 43 КЗпП звільнення працівників у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Однак якщо працівник не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, або звільняється з підприємства, де її немає, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця допускається без згоди профспілки (частина перша ст. 431КЗпП).
Головним у проведенні цієї процедури є те, що звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП) не допускається. Зауважимо, у разі повної ліквідації підприємства це правило не діє.
Оскільки роботодавці переважно оперують фактами, а не припущеннями, то працівник має надати документ, що підтвердить його непрацездатність. У такому разі роботодавець не матиме права його звільнити.
У більшості випадків офіційним документом, що видається працівнику в разі встановлення його непрацездатності та є підставою для звільнення від роботи, є листок непрацездатності (далі — ЛН). Він має бути засвідченим у встановленому порядку, визначеному Інструкцією № 455. Порядок заповнення ЛН врегульовано Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406. Тож ЛН має бути виданий та заповнений згідно з цим документом.
Як відомо, листок непрацездатності на руки в день звернення до закладу охорони здоров’я не видається. Згідно з п. 2.5 Інструкції № 455 він видається в день установлення непрацездатності (крім випадків лікування в стаціонарі). Пред’являти ЛН роботодавцю можна тільки після закінчення лікування та його закриття. З цього випливає, що надати його працівник зможе лише після закінчення тимчасової непрацездатності.
Нерідко в разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця працівники надають недостовірну інформацію щодо свого стану здоров’я. У таких випадках працівник сподівається, що роботодавець його не звільнятиме. Таким чином день звільнення буде пропущеним, а отже, роботодавцю доведеться знову попереджати працівника про скорочення. У такому разі здебільшого документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність, роботодавці від працівників так і не отримують.
На думку автора, якщо працівник на день звільнення не надає відповідних документів щодо свого стану здоров’я, звільнення працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП не буде помилкою, оскільки його тимчасова непрацездатність не підтверджена.
У разі якщо працівника було звільнено, але тимчасова непрацездатність буде підтверджена, і працівник надасть «закритий» ЛН вже після звільнення, роботодавцеві потрібно буде оплатити ЛН до дня його закриття (якщо він був відкритий ще в період перебування працівника в трудових відносинах з підприємством) та відкоригувати дату звільнення, тобто внести зміни до наказу про звільнення.
Зміни стосуватимуться дати звільнення та днів невикористаної відпустки (за наявності). Утім, зауважимо, що розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця завжди є проблемним, особливо якщо працівники починають у будь-який спосіб уникати звільнення, тож діяти слід продумано.
Також зазначимо, що в окремих випадках непрацездатність працівника, крім ЛН, може підтверджуватися довідкою про тимчасову непрацездатність. Зазвичай вона видається посадовими особами закладу охорони здоров’я в межах їх компетенції та з дотриманням вимог чинного законодавства. Якщо інформація, що в ній зазначена, свідчить про те, що працівник упродовж вказаного періоду справді перебував на лікуванні в закладах охорони здоров’я або ж у ній викладено про те, що стан його здоров’я на момент її видачі не давав йому змоги виконувати трудову функцію, в такому випадку тимчасова непрацездатність працівника вважатиметься підтвердженою.
На думку автора, якщо працівник до кінця робочого дня підприємства 1 лютого надасть довідку про свою непрацездатність, звільнення його в цей день буде неправомірним. Для правильного визначення дати звільнення звертайте увагу на терміни, зазначені в довідці. Зазвичай довідки видаються на один день, а отже, датою звільнення може бути вже наступний день.
У разі розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП працівнику виплачуються всі належні суми (зарплата, вихідна допомога (ст. 44 КЗпП)) у розмірі не менше середнього місячного заробітку та грошова компенсація за невикористану відпустку.
Вихідна допомога в разі звільнення працівників, що належать до 1–2 категорій громадян, потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС, виплачується в розмірі трикратної середньої заробітної плати. Однак якщо працівник використав відпустку за невикористану частину року, відрахування із заробітної плати не провадяться (ст. 22 Закону про відпустки).
Усі ці суми мають бути виплачені працівнику в день звільнення (ст. 116 КЗпП). Якщо в день звільнення він не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.