Члени Української Ради Бізнесу зустрілись з представниками влади для обговорення викликів нестачі людського капіталу та потреб мікро-, малого і середнього бізнесу в кваліфікованих кадрах.
Конференція відбулась 6 вересня 2024 року. Організаторами зустрічі виступили Українська Рада Бізнесу, Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні у партнерстві з Advanter Group та Економічною експертною платформою.
Вітальним словом зустріч відкрив Олексій Мовчан, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку, наголосивши на актуальності та важливості вирішення проблеми нестачі людського капіталу.
Христофорос Політіс, заступник Постійного Представника ПРООН в Україні, зазначив, що організація реалізує низку ініціатив, спрямовану на покращення умов на ринку праці в Україні. Такі зустрічі дозволяють випрацювати системний погляд на ситуацію, а отже, об’єднати сили для її стабілізації та економічного відновлення України.
Андрій Длігач, економіст і керівник Advanter Group, представив попередні результати дослідження “Оцінка стану та тенденцій розвитку людського капіталу для задоволення потреб ММСП у кваліфікованих людських ресурсах”, що буде опубліковано вже наступного тижня.
Ярослав Рущишин, секретар Комітету з питань економічного розвитку, звернув увагу на необхідність спрощення умов імпорту робочої сили. Адже за нинішніх умов Україна неконкурентноздатна порівняно з країнами Європейського союзу.
Необхідно пришвидшити розгляд законопроєктів № 11006, № 11405 та прийняти їх.
У своєму виступі Дарина Марчак, заступниця міністра соціальної політики України, відзначила роль держави у закритті дефіциту працівників. Нестача кадрів – проблема, що супроводжуватиме бізнес найближе десятиліття. За дослідженням Міжнародної організації праці, за наступні 10 років дефіцит може сягнути 8,6 мільйона осіб.
Наразі існує проблема, коли внутрішньо переміщені особи просто не можуть знайти роботу за своєю спеціалізацією у новому місці. З іншого боку – у сусідніх областях маємо дефіцит кадрів. Рішенням може бути створення «мапи попиту», що дозволить зробити портрет ринку праці в масштабах країни з урахуванням регіональних особливостей.
Також великою проблемою є вікова дискримінація під час працевлаштування. Наразі в Україні спостерігається суттєвий зсув статево-вікової структури населення, а компанії не розглядають кандидатів категорії 40+ років. Як результат – збільшення кількості людей, що можуть і хочуть працювати, проте не мають можливості.
Залучити трудових іммігрантів також непросто, адже це потребує створення системи інтеграції працівників: як мінімум, організація житла, як максимум – мовні курси. Трудова імміграція посилить тиск на внутрішні ринки.
Олексій Мовчан звернув увагу, що запровадження економічного бронювання має призупинити ріст дефіциту робочої сили, на цей час розглядаються кілька моделей такого бронювання. Також держава докладатиме зусиль для повернення українських біженців з-за кордону.
Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, підтримав необхідність працевлаштування ВПО та забезпечення їх житлом, а також запропонував внести зміни до НПА: надати можливість відносити на собівартість витрати роботодавців на оренду житла для працівників-ВПО. Тоді роботодавці зможуть брати на роботу ВПО з інших областей, допомагаючи їм із житлом недалеко від місця роботи.
Олександр Чумак, голова Асоціації приватних роботодавців, розповів про ризики ведення бізнесу в Харківській області. Дефіцит робочої сили різних галузей у регіоні становить від 30 до 50 %. Окрім військових ризиків, труднощі виникають з непрогнозованою мобілізацією. Тож регіон потребує необхідності бронювання 100 % співробітників на 6-12 місяців, що вирішить проблему дефіциту кадрів, буде сприяти детінізації зарплат у регіоні та збільшить надходження до дохідної частини бюджетів місцевих громад.
Мирослав Лаба, експерт Економічної експертної платформи, розповів про тіньовий сектор на ринку праці. Необхідно запровадити спрощені режими реєстрації діяльності та оподаткування самозайнятих осіб. Також важливим є запровадити контроль з боку місцевої влади щодо неоформленої зайнятості.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки по всіх обговорених питаннях та домовились спільно працювати для реалізації обговорених проєктів.