Під час укладення трудового договору працівнику може встановлюватись випробувальний строк з метою перевірки його відповідності роботі, яка доручається. Відповідно до статті 26 Кодексу законів про працю України умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Упродовж випробувального строку оцінюється відповідність працівника роботі або посаді. Період випробування не може перевищувати 3 місяців та 6 місяців у разі погодження з профспілкою. Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Дні, в які робітник фактично не виконував обов’язки, до тривалості випробувального строку не зараховуються.
У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.
Розірвання трудового договору у такому випадку здійснюється на підставі пункту 11 статті 40 Кодексу законів про працю України.
У разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці, поза межами випробувального строку можливо на підставі пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України. У цьому випадку підставою для звільнення можуть стати нові обставини, які були відсутні на час укладення трудового договору або випробувального строку.
Звільнення з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці