Як пояснює Нацагентство з питань держслужби, періоди перебування посадової особи місцевого самоврядування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, увільнення від виконання обов'язків на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період проходження військової служби, час простою, перебування у відпустках без збереження зарплати під час карантину відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону про відпустки, без збереження зарплати у період дії воєнного стану відповідно до ч. 3 чи ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, зараховують до стажу служби в органах місцевого самоврядування, що дає право на надання додаткової оплачуваної відпустки та встановлення надбавки за вислугу років.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов'язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.
Джерело: роз'яснення Нацагентства з питань держслужби
від 20.09.2022 р. № 159-р/з.