Розмір оплати за час відпустки залежить від суми виплат за 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки. Під час обчислення сум відпускних слід керуватися нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають із розрахункового періоду. Зазначена норма, зокрема, стосується випадків, коли працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству вони були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв'язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня).
Тож якщо працівник з не залежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня, середньоденну зарплату для оплати часу відпустки розраховують діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду. Однак кількість календарних днів розрахункового періоду зменшують на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв'язку з переведенням на роботу на умовах неповного робочого тижня.
Якщо працівник за власним бажанням працює в режимі неповного робочого тижня, середню зарплату обчислюють на загальних умовах. Тобто час роботи на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням не виключають із розрахункового періоду.
Джерело: лист Мінекономіки України від 01.04.2021 р. № 4711-06/19889-07