На сьогодні рівень професійної захворюваності серед працівників усіх сфер господарювання є серйозною проблемою, пов’язаною з несприятливими умовами праці.
Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на організм працівників сільськогосподарської галузі, є:
- хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;
- вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;
- перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні й ті самі нервово-м’язові групи;
- біологічні чинники (мікроорганізми) – збудники заразних хвороб, що передаються від тварини людині.
У сільському господарстві з року в рік застосовують хімічні речовини у великій кількості. Це призводить до сенсибілізації організму, порушення роботи внутрішніх органів, зокрема печінки, нирок, порушення обміну речовин, роботи щитовидної залози, підвищення внутрішньочерепного та артеріального тиску, алергії, онкологічних захворювань.
У разі тривалої дії на організм високої концентрації пилу можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів.
Дія великих концентрацій парів хімічних речовин, пилу, газів, вплив на організм вібрації і шуму, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово, через 10-15 і більше років роботи у несприятливих умовах. Прояви перших ознак хімічного отруєння пестицидами при контакті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть спостерігатися вже через 2-3 роки.
У тих рідкісних випадках, коли працівники протягом одного робочого дня зазнають короткочасного, часто випадкового, впливу великих концентрацій хімічних речовин або якогось іншого шкідливого чинника (високої температури, випромінювання тощо), і при цьому не користуються засобами індивідуального захисту або порушують інші правила безпеки, може виникнути гостре професійне отруєння або захворювання.
Так, у працівників сільського господарства можливе гостре отруєння пестицидами, сонячний удар під час проведення польових робіт, електрофтальмія під час проведення зварювальних робіт.
Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводжується розвитком професійної хвороби. В її виникненні відіграють певну роль кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють до організму, або рівень вібрації, шуму, тривалість їх дії на працюючих, умови праці й побуту, які можуть зменшити вплив згубних факторів на здоров’я, а також індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших шкідливих виробничих чинників.
Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров’я працюючих рівень. Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концентрації в повітрі робочої зони й в атмосферному повітрі, у воді, продуктах харчування, ґрунті.
Суворе дотримання гранично – допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму й вібрації, інших шкідливих для здоров’я чинників, дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників аграрних підприємств.
Щоб запобігти профзахворюванням, роботодавцям сільськогосподарських підприємств радять звернути увагу на загальні профілактичні заходи, які дозволять унеможливити вплив несприятливих шкідливих виробничих факторів на робітників. Зокрема:
- впровадження у галузі сільськогосподарського виробництва індустріальних технологій, автоматизацію і механізацію трудомістких процесів;
- удосконалення конструкцій сільськогосподарської техніки;
- правильна організація праці, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку;
- систематичне та якісне проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників;
- застосування відповідних засобів індивідуального захисту.
Південне міжрегіональне управління Держпраці