Відповідно до ст. 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 р. № 931-IX держава забезпечує донорам компенсацію витрат, пов’язаних із донацією крові та/або компонентів крові.
Як роз’яснює Держпраці, цією статтею передбачено, що в день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності зі збереженням за нею середнього заробітку коштом власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Здобувачі вищої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти у зазначені дні звільняються від занять, а військовослужбовці строкової служби та курсанти закладів військової освіти — від несення нарядів, вахт та інших форм служби.
Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку зі збереженням за нею середнього заробітку коштом власника підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.
Підставою для увільнення від роботи, навчання або служби відповідно до цієї статті є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації крові та/або компонентів крові за формою та у порядку, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Такі ж гарантії для працівників-донорів передбачені ст. 124 КЗпП.
Відповідно до ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в т. ч. на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується із розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Середній заробіток, який зберігається за працівником-донором, обчислюється відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (зі змінами), виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата.
Згідно з Порядком, якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який немає даних про нараховану заробітну плату працівника-донора внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.