В Україні забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від статі.
Дискримінація за ознакою статі у трудових відносинах проявляється в такому, наприклад:
- розподіл на «жіночі» і «чоловічі» професії та види робіт;
- фактичне недопущення жінок чи чоловіків, на підставах їхньої статі до отримання професійної підготовки чи навчання за тією чи іншою професією;
- розрив у заробітній платі жінок та чоловіків, у межах однієї галузі чи професії 25%;
- неформальна зайнятість, при якій вагітні і матері з дітьми до трьох років не можуть отримувати законодавчо гарантовані соціальні виплати і пільги, пов’язані із їхньою репродуктивною роботою;
- різне ставлення до працівників та працівниць, сприйняття та ставлення до жінок як до другорядних працівників;
- дискримінація, пов’язана з вагітністю та зобов’язаннями з догляду за дитиною, або хворим членом сім’ї;
- відмови на запити працівників щодо суміщення робочого графіку з сімейними обов’язками.
Джерело: Центральне міжрегіональне управління Держпраці