У разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. 1, 2 і 6 ст. 40, п. 6 частини першої ст. 41 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку:
- у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
- внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;
- у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 частини першої ст. 41 КЗпП, — у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з підстав, не передбачених КЗпП, здійснюється з обґрунтуванням (зазначенням) причин такого розірвання та з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше:
1) половини мінімальної заробітної плати — якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить не більше 30 днів;
2) мінімальної заробітної плати — якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад 30 днів;
3) трьох мінімальних заробітних плат — якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад один рік;
4) п’яти мінімальних заробітних плат — якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад два роки.
У цілях цієї норми застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на день розірвання трудового договору (ст. 49-8 КЗпП).
Джерело: Управління Держпраці у Хмельницькій області