У разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці визначальним критерієм переважного права залишитись на роботі є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність його праці (ст. 42 КЗпП).
Щоб скласти об’єктивну оцінку, роботодавець зобов’язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочують, більш високої чи більш низької кваліфікації та порівняти продуктивність їх праці.
За відсутності різниці у кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в ч. 2 ст. 42 КЗпП. Для цього повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту, підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про досвід трудової діяльності тощо.
Продуктивність праці та кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.
Зазначене питання викладене в постанові Верховного Суду у справі № 161/7196/19, провадження № 61-4375св20 від 22.09.2020 р.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці