Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП працівник має право припинити трудові відносини, укладені на невизначений строк, письмово попередивши роботодавця за два тижні.
Проте у paзi, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
В заяві про звільнення за власним бажанням у строк до настання двох тижнів, працівник повинен зазначити одну або декілька з таких умов:
- переїзд на нове місцe проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в iншу місцевість;
- вступ до навчального закладу;
- неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
- догляд за хворим членом ciм’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом, а також з iншиx поважних причин.
Крім цього, відповідно до Закону № 2136-IX у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство та icнування загрози для життя i здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних pобіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання pобіт на об’єктах критичної інфраструктури).