Особливості сезонної роботи: що треба знати працівникам

Сезонними працівниками вважаються працівники, що виконують роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.

Осіб, яких приймають на сезонні роботи, має бути попереджено про це  під час укладення трудового договору. У наказі про прийняття на роботу має бути  зазначено,  що працівник приймається на сезонну роботу.

Необґрунтована відмова у прийнятті на роботу забороняється, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.

Види сезонних галузей:

• лісова промисловість і лісове господарство;
• торфяна промисловість;
• сільське господарство;
• переробні галузі промисловості;
• санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку;
• транспортно-дорожній комплекс.

Умови укладення трудових договорів із сезонними працівниками

Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами.

Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону і є не більшим за шість місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше 4 місяців.

Сезонним працівникам у разі прийняття на роботу випробувальний строк з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється. Встановлення випробування під час прий­няття сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.

Оплата праці

На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати.

Право на щорічну відпустку

Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу в цього роботодавця.

Звільнення сезонного працівника

У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а отже, строку трудового договору, сезонний працівник підлягає звільненню. Для цього не потрібна його заява про звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника за цією підставою. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.

Дії працівника, якщо його звільнили, але не виплатили заробітну плату

Якщо працівнику заборгували заробітну плату, він має:

• звернутися письмово до роботодавця із заявою про виплату зарплати, а також про компенсування втрати її частини у зв’язку з порушенням строків її виплати;
• звернутися з письмовою заявою до Державної служби України з питань праці, якщо звернення до роботодавця не дало результатів;
• звернутися до прокуратури, поліції із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.

Якщо зазначені звернення не призвели до виплати заробітної плати, працівник може стягнути заборгованість з роботодавця, звернувшись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. З цим питанням можуть допомогти юристи системи безоплатної правничої допомоги.

Безоплатну допомогу зі зверненням до суду можуть отримати:

• люди з низьким доходом (у 2024 році працездатні з доходом до 6056 грн, пенсіонери — 4722 грн);
• люди з інвалідністю, якщо пенсія/соцдопомога становить до 6056 грн;
• переселенці;
• діти;
• ветерани війни;
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та захисників і захисниць України.

Перелік категорій осіб, які мають право на такі послуги, визначено у ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Отримати консультацію та допомогу зі складення документів (крім документів для звернення до суду) щодо різних правових питань може кожен.

Якщо керівник підприємства порушив норми КЗпП, працівник може звернутися до:

• первинної профспілкової організації;
• у разі виникнення індивідуального трудового спору – до комісії по трудових спорах, якщо це колективний спір – до примирної комісії, трудового арбітражу, незалежного посередника;
• Державної служби України з питань праці;
• прокуратури, поліції;
• із позовною заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Алгоритм дій у разі дискримінації під час прийняття на роботу:

• зверніться до власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи щоб вони письмово повідомили про причину відмови у прийнятті на роботу;
• якщо роботодавець зазначив про невідповідність посаді через ваш вік чи стать в електронній переписці, то обов’язково зберегти таке повідомлення, щоб воно слугувало додатковим доказом на вашу користь;
• після отримання відповіді, якщо в ній міститимуться факти дискримінації, слід звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.