Масові звернення щодо помилок у реєстрі «Оберіг», незаконних статусів «у розшуку» та процедурних порушень ТЦК формують нову судову реальність. Розбираємо п’ять нових справ: з якими проблемами стикаються військовозобов’язані, та як рішення суду змінюють правила гри.
Процеси цифровізації військового обліку в Україні у 2026 році досягли піку завдяки активній роботі реєстру «Оберіг» та застосунку «Резерв+».
Проте швидкість впровадження технологій подекуди випередила якість адміністрування та правову визначеність. Суди в липні 2026 року зіткнулися з безпрецедентною кількістю позовів проти ТЦК та СП.
Аналіз останніх рішень демонструє чіткий тренд: суди вимагають від ТЦК не лише «технічного» ведення реєстрів, а й суворого дотримання прав людини, навіть в умовах воєнного стану.
Захист недієздатних: явка не є обов’язковою
Львівський окружний адміністративний суд у справі № 380/6740/26 дійшов висновку, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має права вимагати особистої присутності недієздатної особи для виключення з військового обліку, якщо її статус підтверджений рішенням суду та міститься в державних реєстрах.
Позивачем у справі виступила особа з інвалідністю І групи, яка рішенням суду була визнана недієздатною. Після автоматичної постановки на військовий облік призовників через систему автоматичної верифікації її опікун звернувся до ТЦК із заявою про виключення з військового обліку, надавши рішення суду про недієздатність та інші необхідні документи.
Однак у ТЦК відмовили у задоволенні заяви, пославшись на необхідність особистої явки недієздатної особи для проходження військово-лікарської комісії.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначив, що ані Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487, ані Порядок функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою № 932, не містять вимоги щодо обов'язкової особистої присутності недієздатної особи для вирішення питання про її виключення з військового обліку.
Крім того, суд встановив, що інформація про недієздатність позивача вже містилася у Реєстрі «Оберіг», тому вимога пройти військово-лікарську комісію не мала законних підстав.
У результаті суд визнав дії територіального центру комплектування протиправними та наголосив, що для осіб, визнаних недієздатними, достатнім є подання підтвердних документів їхнім законним представником. Рішення підтверджує, що органи військового управління повинні враховувати дані державних реєстрів і не можуть вимагати виконання процедур, які не передбачені законодавством, особливо коли йдеться про найбільш вразливі категорії громадян.
Статус «Порушник» у «Резерв+»: без протоколу та постанови вносити такі дані незаконно
Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яке може вплинути на практику внесення даних до реєстру «Оберіг» та відображення статусів у застосунку «Резерв+». Суд дійшов висновку, що запис про порушення правил військового обліку не може бути внесений без належної правової підстави.
Як випливає з матеріалів справи № 460/8565/26, позивач виявив у застосунку «Резерв+» інформацію про те, що він нібито «порушив правила військового обліку» через неявку за повісткою. На підставі цього ТЦК вніс відповідні відомості до реєстру «Оберіг» і направив до поліції звернення щодо затримання громадянина.
Водночас жодного адміністративного протоколу чи постанови про притягнення особи до відповідальності за статтями 210 або 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо позивача складено не було.
Дослідивши обставини справи, суд зазначив, що персональні дані, які вносяться до реєстру, повинні ґрунтуватися на офіційно встановлених юридичних фактах. Зокрема, інформація про притягнення до адміністративної відповідальності має містити реквізити відповідної постанови — її номер і дату.
На думку суду, внесення до реєстру відомостей про нібито порушення лише на підставі висновку ТЦК, без оформленого рішення про притягнення до відповідальності, є протиправним.
За результатами розгляду справи Рівненський окружний адміністративний суд зобов'язав ТЦК виключити з реєстру дані про порушення, а також відкликати звернення до поліції щодо затримання позивача.
Ігнорування заяв на актуалізацію: боротьба з бездіяльністю
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, яке підтверджує: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не мають права залишати без розгляду заяви громадян щодо виправлення даних у реєстрі військовозобов'язаних.
Як випливає з матеріалів справи № 420/34480/25, позивач ще у 2022 році був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку. Проте у 2025 році він виявив у застосунку «Резерв+», що має статус «військовозобов'язаний».
Після цього громадянин звернувся до ТЦК із заявою про виправлення інформації, однак жодної відповіді не отримав. Заява фактично була проігнорована.
Розглянувши справу, суд визнав таку бездіяльність ТЦК протиправною. Водночас суд наголосив, що не може безпосередньо зобов'язати орган змінити конкретні відомості у реєстрі, оскільки це належить до дискреційних повноважень посадових осіб.
Натомість суд зобов'язав ТЦК розглянути подану заяву по суті та прийняти за нею рішення відповідно до вимог законодавства.
Рішення підтверджує: бездіяльність ТЦК у відповідь на звернення громадян щодо актуалізації даних у реєстрі є незаконною. У подібних ситуаціях громадяни можуть звертатися до суду та вимагати зобов'язати ТЦК виконати свій обов'язок щодо належного розгляду заяв і ведення реєстру.
Коли «невійськовозобов’язаний» хоче бути на обліку
Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким підтвердив право громадян вимагати виправлення недостовірних відомостей у реєстрі «Оберіг» та застосунку «Резерв+», навіть якщо помилковий статус формально не створює для них додаткових обов'язків.
Як випливає з матеріалів справи № 320/50203/25, у застосунку «Резерв+» позивач відображався як «невійськовозобов'язаний» із позначкою про нібито призов на військову службу. Водночас чоловік фактично не проходив військову службу і, відповідно до законодавства, мав перебувати на загальному військовому обліку.
Щоб уникнути можливих проблем під час перевірок документів та привести інформацію у відповідність до реального стану речей, громадянин звернувся до ТЦК із заявою про актуалізацію даних. Однак його звернення залишилося без належного розгляду.
Розглянувши справу, суд зазначив, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повинні бути актуальними, повними та достовірними. Ігнорування заяви про виправлення інформації суд визнав протиправною бездіяльністю.
За результатами розгляду справи суд зобов'язав ТЦК розглянути заяву позивача по суті та ухвалити рішення відповідно до вимог законодавства.
Скасування штрафу 25 000 грн: дефект оповіщення
Вишгородський районний суд Київської області скасував постанову ТЦК про накладення штрафу в розмірі 25 тис. грн за порушення правил військового обліку. Суд дійшов висновку, що орган не довів належного повідомлення громадянина про виклик, а отже відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Як випливає з матеріалів справи № 363/1807/26, начальник ТЦК виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 25 000 гривень за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою стала неявка громадянина за повісткою, яка повернулася поштовим відправленням із позначкою «адресат відсутній».
Сам позивач стверджував, що про існування постанови не знав і дізнався про штраф лише після того, як державний виконавець арештував його банківські рахунки.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ТЦК не надав належних доказів того, що повістку було направлено відповідно до вимог законодавства — рекомендованим листом з описом вкладення. Також не було підтверджено, що особу належним чином повідомили про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За висновком суду, розгляд справи без участі особи та без належного повідомлення порушує її право на захист. Крім того, якщо не доведено, що громадянин був обізнаний про обов'язок з'явитися за повісткою, відсутні підстави стверджувати про наявність умислу, який є необхідним елементом складу адміністративного правопорушення.
У результаті суд скасував постанову про накладення штрафу.