Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для страхових виплат, є 12 календарних місяців за тим місцем роботи, де стався нещасний випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Якщо людина працювала на підприємстві, де стався страховий випадок, менше 12 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, середній заробіток обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Якщо ж у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку в людини заробітку з поважних причин не було взагалі, або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається, виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка не встановлена, розрахунок проводиться відповідно до розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
У разі якщо між страховим випадком та настанням права на виплату пройшло більше року, — здійснюється осучаснення заробітної плати.
Довідково
Обчислення розрахункового періоду для здійснення страхових виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.
Джерело: ПФУ