Питання конфлікту інтересів досить часто стає предметом судових спорів, особливо щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У своїй практиці Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність чіткого розмежування реального та потенційного конфлікту інтересів, оскільки саме від цього залежить правомірність застосування дисциплінарних заходів, у тому числі звільнення.
Потенційний конфлікт інтересів виникає у випадку, коли посадова особа має приватний інтерес, який може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень у майбутньому. Тобто існує ризик такого впливу, однак фактичного впливу на службові рішення ще не відбулося.
Натомість реальний конфлікт інтересів передбачає наявність суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, яка вже впливає або вплинула на прийняття рішень чи вчинення дій під час виконання службових обов’язків.
Верховний Суд наголошує, що приватний інтерес не обмежується лише матеріальною або фінансовою вигодою. Він може проявлятися у будь-якій особистій зацікавленості, здатній вплинути на неупередженість виконання службових повноважень.
При цьому для встановлення конфлікту інтересів суди аналізують наявність трьох ключових елементів:
- наявність в особи службових повноважень, які можуть бути використані для реалізації приватного інтересу;
- існування приватного інтересу у сфері реалізації цих повноважень;
- можливість або факт впливу такого інтересу на об’єктивність прийняття рішень.
На відміну від реального конфлікту, у випадку потенційного конфлікту інтересів вплив може виникнути лише за певних обставин у майбутньому, хоча суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями вже існує.
Верховний Суд також підкреслює, що під час вирішення спорів суди повинні встановити наявність усіх складових конфлікту інтересів: приватного інтересу, відповідних повноважень посадової особи та реального або потенційного впливу такого інтересу на прийняття рішень (постанова Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 705/5802/23).
Важливим є й те, що звільнення у зв’язку з конфліктом інтересів розглядається як крайній захід. Воно може застосовуватися лише тоді, коли конфлікт має постійний характер і не може бути врегульований іншим способом.
Саме такий підхід підтверджено у постанові Верховного Суду від 15.10.2025 р. у справі № 346/5929/23, де суд наголосив, що роботодавець повинен довести неможливість врегулювання конфлікту інтересів іншими способами, перш ніж застосовувати найсуворіший захід — звільнення.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради