Наголошуємо слова: культура правильної вимови

Тестування з української

 

У тестуванні на знання державної мови одне із запитань буде присвячене правильному наголошуванню слів. Досить часто люди звикають до неправильного наголошування слів і поступово починають вважати його нормою. На жаль, наразі навіть диктори радіо та телебачення нерідко припускаються помилок у наголошуванні слів. Та зрештою,будь-яка людина може помилятися, проте будемо прагнути до того, аби таких помилок було якомога менше.

Наголос: жодних правил?

Наголос — це спосіб виділення голосом того чи іншого складу слова. Іноді трапляються слова, які розрізняються лише наголосом (за´мок і замо´к). Варто відразу зазначити, що чітких правил наголошування в українській мові немає, крім того, є безліч винятків, які необхідно запам’ятовувати.

У деяких мовах наголос постійний (наголошується перший, другий чи останній склад слова без винятків). У нас, на жаль чи на щастя, наголос рухомий, тож може падати на будь-який склад слова. Крім того, зі зміною форми слова наголос теж може переміщатися. Наприклад, кни´жка — книжки´.

Також, унормовані деякі випадки подвійного наголошування слів, обидва з яких є правильними. Наведемо приклади таких слів у Таблиці 1.

Таблиця 1

Слова з подвійним наголосом

байду´же — ба´йдуже

весняни´й — весня´ний

допові´дач — доповіда´ч

за´вжди — завжди´

до´говору — догово´ру

жа´лібний — жалібни´й

ма´буть — мабу´ть

м’язови´й — м’язо´вий

пе´рвісний — перві´сний

переста´рок — пере´старок

по´милка — поми´лка

прости´й — про´стий

Наголос в іменниках

Більшість іменників у множині мають наголошений останній склад: загадки´, огірки´. Також на закінчення зазвичай припадає наголос у більшості іменників жіночого роду із суфіксом -к у разі утворення множини: тарілка — тарілки´, книжка — книжки´, але і тут є свій виняток: сусі´дка — сусі´дки.

Віддієслівні іменники на -ання зазвичай мають наголошений суфікс: чита´ння, завда´ння. До винятків належать такі слова: бі´гання, не´хтування.

У словах, що позначають міри величин, наголос переважно падає на -метр: сантиме´тр, міліме´тр, дециме´тр. До винятків належать назви пристроїв: термо´метр, баро´метр.

Наголос у прикметниках

Легше за все визначити наголос у зменшувально-пестливих формах прикметників на -еньк-, адже наголос у таких словах завжди припадає саме на цей суфікс: мале´нький, чорне´нький, гарне´нький. На жаль, більш чітких абсолютних правил, що стосуються наголосу у прикметниках, немає. Можна лише сказати, що зазвичай двоскладовий прикметник буде наголошуватися на другий склад (закінчення): дзвінки´й, нови´й, тонки´й, котри´й.

Наголос у дієсловах

Досить часто викликає труднощі наголошування дієслова бути в минулому часі, адже у ньому наголос зміщується на другий склад, порівняно з теперішнім часом. Тож в теперішньому часі — бу´ти, бу´демо, проте в минулому часі: була´, було´, були´. Варто запам’ятати цю особливість.

У більшості дієслів наголошуємо останній склад: нести, везти, мести. А от якщо дієслово закінчується на -емо, -имо, -ете, -ите, ставимо наголос на останній літері, наприклад, веземо´, ідемо´, підете´. До винятків належить уже згадуване слово бу´демо, а також гурко´чемо, зали´шите. Легко визначити і наголос в інфінітивах, адже тут ми завжди наголошуємо останній склад: навести´, віднести´.

Наголос у числівниках

Останній склад завжди наголошений у числівниках на -десят, наприклад, п’ятдеся´т, сімдеся´т. А у числівникахна -адцять наголошений передостанній склад: двана´дцять, вісімна´дцять. Тут немає винятків, тож правильно ставити наголос у цій частині мови найлегше.

Деякі закономірності наголошування слів зібрані у Таблиці 2.

Таблиця 2

Закономірності наголошування слів

Групи слів

Приклади

Числівники на -надцять

одина´дцять, чотирна´дцять

Слова з -метр

кіломе´тр, дециме´тр (міра), але спідо´метр, баро´метр (вимірювальні прилади)

Слова з -кратія

бюрокра´тія, демокра´тія, плутокра´тія

Слова з -лог

моноло´г, діало´г, катало´г

Слова з -писний

літопи´сний, правопи´сний

Більшість віддієслівних іменників середнього роду на -ання, у яких більше двох складів

навча´ння, завда´ння, чита´ння (але обла´днання, бі´гання, ко´взання)

Слова з ви-, по-

ви´падок, по´друга

Більшість двоскладових прикметників із наголошеним закінченням

вузьки´й, нови´й, легки´й

Інфінітив -ти

навести´, віднести´

Дієслова, що закінчуються на -мо, -те

несемо´, несете´, ідемо´, ідете´

Слова котрий, котра, котре, котрі

котри´й, котра´, котре´, котрі´

Займенники мого, твого, свого

мого´, твого´, свого´

Займенник + прийменник

до мо´го, від сво´го

Іменник у множині;
числівник 2, 3, 4 + іменник

брати´, шляхи´ два (три, чотири) бра´ти, шля´хи

Слова Україна, український, українець, українка

Украї´на, украї´нський, украї´нець, украї´нка

Відповідаємо на запитання

Як зазначалося, серед запитань тесту є одне, присвячене саме наголосу. У ньому пропонується обрати слово, наголос у якому позначений правильно: нена´висть, фа´ховий чи випа´док. Останній варіант відпадає відразу, адже, як ми пам’ятаємо з Таблиці 2, слово «випадок» має наголос на першому складі. У прикметнику «фаховий» правильно наголошувати на останній склад. Тож правильною відповіддю буде слово «ненависть», де наголос поставлений правильно.

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ:
найцікавіше з прямої лінії та вебінарів

 9 найважливiших тем
70 сторiнок
85 вiдповiдей

Безкоштовний спецвипуск

Доступний в електронному вигляді усім зареєстрованим користувачам