Особливості написання прикметників

16.09.2019

Іноді прості на перший погляд речі можуть змусити замислитися. Наприклад, написання прикметника, утвореного від назви міста Прага. Пражський, прагський чи празький? Ще більше ускладнень спричиняє те, що правила утворення прикметників в українській і російській мовах різняться, тож бездумно «копіювати» написання з російської не вийде. Тому цю статтю ми присвятили саме чергуванню приголосних у деяких прикметниках. Тим паче питання, що стосується написання «складних» прикметників зустрічається і в тестуванні з української для державних службовців.

Загальні принципи творення прикметників

Є декілька основних правил, що стосуються творення прикметників:

— прикметники вищого ступеня порівняння, створюються за допомогою суфіксів –іш та -ш: головний — головніший, легкий — легший;

— присвійні прикметники утворюються приєднанням суфікса -ин: свекруха — свекрушин;

— від іменників можна утворити прикметники за допомогою суфікса -цьк: рибак — рибацький, козак — козацький;

— відносні прикметники мать суфікси -н, -оч: дівчина — дівочий, дорога — дорожній;

— у прикметниках вищого ступеня приголосні з, г та ж наприкінці основи слова замінюються на -жч-: важкий — важчий;

— у прикметниках вищого ступеня порівняння приголосний с та суфікс -ш замінюються на -щ: наприклад, красивий — кращій;

— кінцеві приголосні ц та к і суфікс –н замінюються на -чн: яйце — яєчний.

Зміни приголосних у разі їх збігу

Перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:

— к, ц(ь), ч + -ськ-(ия), -ство-(о) дають -цьк-(нй), -цтв-(о): гірник — гірницький — гірництво, парубок — парубоцький — парубоцтво, молодець — молодецький — молодецтво, ткач — ткацький — ткацтво;

— г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -зьк-(ий), -зтв-(о): убогий — убозтво, Збараж — збаразький, боягуз — боягузький — боягузтво;

— х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -ств-(о): чех — чеський, птах — птаство, товариш — товариський — товариство, залісся — заліський.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) на письмі зберігаються: агент — агентство, багатий — багатство, брат — братський — братство, завод — заводський, інтелігент — інтелігентський, люд — людський — людство, сирота — сирітський — сирітство, студент — студентський — студентство.

При творенні іменників із суфіксом -ин- від прикметників з основою на -ськ-, -цьк-,-ськ-, шин (а) + -ин-, -цьк- -ччин(а): київський — Київщина, івано-франківський — Івано-Франківщина; німецький — Німеччина, кріпацький — кріпаччина, але: донецький — Донеччина, галицький — Галичина.

Винятки

У деяких словах іншомовного походження г, к, х, ж, ч, ш на з, ц, с не змінюються: Кандалакша — кандалакшський, казах — казахський, Малакка — малаккський, Бандунг — бандунгський, Гонконг — гонконгський, тюрк — тюркський. Ясський пишеться з двома с, бо основа (Ясси) закінчується на с; так само в слові ніццький (Ніцца). Прикметниковою формою, утвореною від власної назви міста Дамаск буде дамаський.

Також варто звернути увагу на те, що суфікс -к- в кінці твірної основи в разі творення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) випадає: Камчатка — камчатський, Чукотка — чукотський.

Прикметники, утворені від географічних назв

Від географічних назв, у яких вже є суфікс -ськ-, відносні прикметники утворюються додаванням закінчення -ий: Луцьк — луцький, Скадовськ — скадовський, Куп’янськ — куп’янський, Покровське — покровський.

Прикметники, утворені від географічних назв, що складаються з прикметника та іменника, пишуться разом: Біла Церква — білоцерківський, Гостра Могила — гостромогильський, Вітряні Гори — вітряногірський, Західна Європа — західноєвропейський.

Прикметники, утворені від географічних назв, написаних через дефіс, пишуться також через дефіс: Пуща-Водиця — пуща-водицький, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбинський, Кам’янець-Подільський — кам’янець-подільський, Віта-Поштова — віта-поштовий, Київ-Товарний — київ-товарний, Нью-Йорк — нью-йоркський, Ла-Манш — ла-маншський.

Іноді, щоб утворити прикметник від географічної назви, одного суфікса -ськ- недостатньо. Тоді використовують складні суфікси (з інтерфіксами):

— -івськ- додається переважно до назв, що мають форму множини: Вишняки — вишняківський, Москаленки — москаленківський, Семиполки — семиполківський, Півні — півнівський, Загальці — загальцівський;

— -анськ- додається до деяких назв на -а: Биківня — биківнянський, Рогізна — рогізнянський, Рудня — руднянський, Будища — будищанський, Ружа — ружанський, Залуччя — залучанський;

— -енськ- додається до багатьох назв на -є: Рівне — рівненський (милозвучніше було б рівенський — із вставним є), Красне — красненський, Підлісне — підлісненський, Ставище — ставищенський, Городище — городищенський;

— -инськ- часом додається до іншомовних назв: Ялта — ялтинський, Баку — бакинський, Караганда — карагандинський, Аляска — аляскинський, Сочі — сочинський, Чита — читинський, Амудар’я — амудар’їнський.

У прикметниках, утворених від географічних назв, суфікс -к- випадає: П’ятихатки — п’ятихатський, Русанівка — русанівський, Бородянка — бородянський, Боярка — боярський, іноді випадає і суфікс -ц-: Васютинці — васютинський, Капустинці — капустинський.

Якщо відкритий склад з о, є стає закритим, то ці голосні чергуються з і: Гуляйполе — гуляйпільський, Лозове — лозівський, Берегове — берегівський, Жердове — жердівський, Мукачеве — мукачівський, Хмелеве — хмелівський; але в прикметниках, утворених від інших слов’янських назв, о, є зберігаються в закритому складі: Ростов — ростовський, Іваново — івановський, Габрово — габровський, Ченстохова — ченстоховський, Сараєво — сараєвський, Воропаєво — воропаєвський, Кричев — кричевський;

У разі збігу приголосних у твірній частині між ними може з’явитися вставний о або є: Москва — московський, Лубни — лубенський, Гречинці — гречинецький, Дробівці — драбовецький; у відносному прикметнику білоцерківський (від назви Біла Церква) відбулося чергування вставного о з і.

Перед суфіксом -ськ- м’який знак не пишеться: Оболонь — оболонський, Ірпінь — ірпінський, Прип’ять — прип’ятський, Бершадь — бершадський; але після л м’який знак пишеться завжди: Хорол — хорольський, Ворзель — ворзельський, Трипілля — трипільський, Сімферополь — сімферопольський.