Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) встановлено, зокрема, такі види відпусток:
- щорічні відпустки:
- основна відпустка;
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7);
- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
- соціальні відпустки:
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
Як бачимо, щорічна та соціальна відпустки — це два різні види відпусток, які не можуть поглинати одна одну. Закон про відпустки визначає лише один випадок вибору виду відпустки. Статтею 8 Закону про відпустки визначено, що щорічна додаткова відпустка, передбачена ст. 7 та п. 1 і 2 частини першої ст. 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником.