Відпустка без збереження заробітної плати строком три місяці

Зворотний зв'язок

Чи можна прописати в колективному договорі пункт про надання працівникам, за їх бажанням, відпустки без збереження заробітної плати строком три місяці як додаткову гарантію для працівників?

Ні, не можна.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. № 3356-XII (далі — Закон № 3356) та ст. 13 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників (ст. 91 КЗпП).

Водночас, відповідно до ст. 16 КЗпП та ст. і 5 Закону № 3356 до колективних договорів забороняється включати умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників.

Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати:

— відпусток, що надаються працівникам у силу суб’єктивного права, що належить їм за законом, тобто в обов’язковому порядку;

— відпусток, які надаються за погодженням сторін (роботодавця і працівника).

У випадках, передбачених ст. 25 Закону № 504, працівнику за його бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати.

У ст. 26 Закону № 504 передбачено можливість надання відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін. Так, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік.

Важливими гарантіями під час надання відпусток без збереження заробітної плати є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати понад 15 календарних днів може призвести до їх соціальної незахищеності (відсутності відрахувань до Пенсійного фонду України, від чого в подальшому залежатиме розмір пенсії, не зарахування цього періоду до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, тощо), тому перевищувати вказаний у Законі № 504 термін надання відпусток без збереження заробітної плати не можна.

 

 

Якщо сторожі працюють за графіком і зміна випадає на святковий день, то як його оплачувати? Окрім цього, їхня норма за місяць грудень становила 158 годин, а відпрацьовано 176 за графіком змінності, то різницю ми маємо оплатити у подвійному розмірі чи одинарному?

Оплатити роботу у святковий день, а також надурочні роботи слід у подвійному розмірі (але вже не враховувати при обчисленні надурочних годин святковий день, бо він і так буде оплачений у подвійному розмірі).

Згідно зі ст. 107 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) робота у святковий і неробочий день підлягає оплаті у подвійному розмірі: працівникам, праця яких оплачується за годинними ставками, — у розмірі подвійної годинної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Щодо надурочних робіт, то відповідно до ст. 106 КЗпП:

— за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки;

— за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години;

— у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому ч. 1 і ч. 2 ст. 106 КЗпП (тобто у подвійному розмірі).

Водночас, зверніть увагу, що згідно з п. 11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 квітня 2006 р. № 138, під час підрахунку надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, адже вона вже оплачена у подвійному розмірі (у вигляді доплати за роботу у святковий чи неробочий день — у розмірі подвійної годинної ставки понад оклад).

Таким чином, якщо припустити, що Ваш працівник замість 158 годин відпрацював у грудні 2018 року 176 годин і один з відпрацьованих з днів був святковим (припустимо, що його зміна в цей день тривала 8 годин), то здійснювати оплату його праці потрібно наступним чином:

— оплатити відпрацьовані години (176 год. х годинна тарифна ставка);

— здійснити доплату за роботу (за графіком) у святковий день (8 год. х годинна тарифна ставка);

— здійснити доплату за роботу понаднормово (годинна тарифна ставка х (176 – 158 – 8)).

Таким чином і вийде, що оплата роботи Вашого сторожа у межах норми робочого часу (158 годин) буде здійснена в одинарному розмірі, а додаткові «перепрацьовані» ним 18 годин — у подвійному (8 годин — за роботу у святковий день, 10 годин — за надурочні роботи).

 

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН