Звільнення працівника, який втретє подовгу хворіє протягом року

Зворотний зв'язок

Працівник вже втретє подовгу хворіє протягом року, але кожного разу до чотирьох місяців не вистачає буквально двох тижнів — чи можна його звільнити п. 5 ст. 40 КЗпП, підсумувавши періоди його двох останніх періодів хвороби, якщо кожен з них був приблизно по три місяці, а перерва між ними — усього один тиждень?

Ні, не можна.

Підставою для звільнення працівника за п. 5 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) є його нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. Таким чином, застосування слова «підряд» вказує на те, що розірвання трудового договору за п. 5 ст. 40 КЗпП допускається тільки у разі безперервного нез’явлення працівника на роботу протягом чотирьох місяців — його вихід на роботу хоча б на один день автоматично перериває цей строк, і в подальшому чотиримісячний термін має обчислюватися знову. Так сама позиція була наведена і у Роз’ясненні Міністерства юстиції України «Про порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» від 1 лютого 2011 р., де, окрім цього, було прямо вказано, що при звільненні працівника за п. 5 ст. 40 КЗпП підсумовуватися періоди нез’явлення на роботу тривалістю менш як чотири місяці не можуть.

Також зверніть увагу, що у період хвороби працівника не зараховується відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (про це зазначено у п. 5 ст. 40 КЗпП), а також відпустка для догляду за дитиною (відповідно до ст. 179 КЗпП жінці (батьку, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною) надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у випадку, коли дитина потребує домашнього догляду, в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шести років).

Окрім цього, при деяких захворюваннях законодавством може бути встановлений більш тривалий, ніж чотири місяці, строк збереження за працівником робочого місця. Зокрема, у ст. 21 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 5 липня 2001 р. № 2586-III передбачено, що вперше виявленим хворим на заразні форми туберкульозу та хворим із рецидивом туберкульозу листок непрацездатності видається на весь визначений лікарем період проведення основного курсу лікування. За висновком медико-соціальної експертної комісії листок непрацездатності зазначеним особам може бути продовжений, але не більше ніж на 10 місяців від дня початку основного курсу лікування. На весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи.

 

«ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ»

Безкоштовна пряма телефонна лінія для передплатників

0 800 214 009
044 581 57 07

Пн-Пт з 10:00 до 15:00

ПЕРЕДПЛАТА

за найкращими умовами звертайтесь у відділ передплати

0 800 214 008

або заходьте в

МАГАЗИН