Зазвичай роботодавець не може звільнити працівника з власної ініціативи під час його тимчасової непрацездатності, за винятком повної ліквідації підприємства або якщо працівник не з'являється на роботі понад чотири місяці поспіль, якщо не йдеться про відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.
В умовах воєнного стану згідно зі ст. 5 Закону № 2136 таке звільнення можливе, але дату звільнення переносять на перший робочий день після завершення "лікарняного".
Утім, законодавство не забороняє працівнику звільнитися під час "лікарняного" за власним бажанням. Дата звільнення в такому разі – перша, яку працівник вказав у заяві, або дата після спливу двотижневого строку попередження.
Або звільнення за угодою сторін. Такий вид звільнення також можливий під час "лікарняного", але дату фактичного звільнення переносять на перший робочий день після завершення непрацездатності.