Відповідно до статті 76 Кодексу законів про працю України і частини 1 статті 4 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) одним із видів щорічної додаткової відпустки є відпустка за особливий характер праці.
Статтею 8 Закону встановлено, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі – Список).
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером передбачена підрозділом «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2.
Максимальний термін такої відпустки становить 4 календарних дні на рік.
Порядок застосування Списку затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 № 16 (далі – Порядок).
Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку додаткову відпустку за особливий характер праці надають пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Отже, право на щорічну додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці мають працівники, робота яких з комп’ютером становить не менше як половину тривалості робочого дня.
Облік часу, відпрацьованого по кожному виду робіт, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Джерело: Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці